ВИННИЙ. Глава 5

Глава 5

Ней ледве дочекався прибуття на марину, де мав бути Чепек. Ну, вірніше, де вони його залишили. Бо, звісно ж, спецагент чи хто він там ніде не «мав бути»: сьогодні тут, завтра – там… Але хлопець дуже сподівався, що за ці дні той нікуди не чкурнув.
Весь цей час Ней перебував у збудженому стані. Він просто не міг сидіти без діла. Тому  за три дні хлопець встиг відкалібрувати все навігаційне приладдя. Потім провів інвентаризацію в трюмах, знайшовши купу корисних і  ще більшу купу абсолютно не потрібних речей. Розсортирував все і приклеїв етикетки – раніше він не розумів, нащо це, бо завжди ж можна планшетом RFID-код зчитати. Потім Дуенде пояснив, що у випадку аварії, коли живлення взагалі відсутнє, має бути можливість знайти необхідне без допомоги електроніки, «тупо підсвітивши собі ручним ліхтариком».
За пам’яті Нея такого, щоб вимкнулось от просто все, не бувало, але, звісно ж, Дуенде було видніше. 
Коли він узявся чистити вентиляційні решітки – зазвичай цю роботу виконував робот-прибиральник, - Дуенде перелякався.
-    В нього  якийсь інший психічний розлад почався, - стривожено сказав він кепу.
Той лише посміхнувся та посадив Нея за комп’ютер, завантаживши йому інтерактивний курс з пречудовою назвою «Аналіз спектральних шлейфів».
«Космос здається порожнім. Проте кожен об'єкт, що пройшов крізь вакуум, залишає за собою невидимий, але унікальний «відбиток». Цей курс навчить вас бачити в хаосі космічного шуму чіткі маркери іонної дифузії та ізотопні підписи реакторів. Ви дізнаєтесь, як за ступенем розсіювання часток вирахувати час, що минув з моменту стрибка, та як розрізнити цивільний танкер і замаскований військовий крейсер. Аналіз спектральних шлейфів – це спосіб дізнатися рух об’єкту навіть в тому випадку, коли цей об’єкт приховує свої сліди».
Боги, оце йому нащо?! Для космічного торговця це неважливо… навіть якщо б вони взялися за контрабанду чогось вже зовсім протизаконного. Не на Судестаді від когось тікати… й тим більш – когось переслідувати.
Але, продираючись крізь формулювання і формули, він раптом захопився. Це було… гарно. Це ніби космос співав пісню, нечутну для всіх інших, а цей курс допомагав почути…

Цього разу Нею підслуховувати не довелося: розмову завели в його присутності. Дивно, але проти пошуків Чепека виступив саме Дуенде.
-    Ти не розумієш? – гарячково казав він кепу. – Це небезпечно! Роберт – дорослий чоловік. Його пристрелять чи скинуть з чогось… чи, може, в реакторі спалять – так він і знає, заради чого. Він вчився на оце! А малий?! Ми… ми просто втратимо його.
Ну, все. Ней сподівався отримати підтримку хоча б від нього… Ну, жо ж, доведеться щось вигадувати…
Кеп довго мовчав, потім спитав:
-    Ти коли-небудь палив багаття на вітру?
Дуенде надувся:
-    До чого тут! Ти завжди якісь дикі аналогії пропонуєш! Ней – не багаття! Він хлопчик, і… і ми вже мало не втратили його! Через  твого Чепека, між іншим!
-    Палив чи не палив?
Збити кепа з тієї думки, яку він хотів донести, було не так вже й легко.
-    Ну, палив, - буркнув штурман.
-    Що буває, коли вітер сильний?
-    Що-що… чи загасне, чи, навпаки, біди наробить. Що ти, чесне слово, зі мною, як з дитиною!
-    Ну, а щоб не загасило, ти що робив?
-    Прикривав. 
-    А якщо надто сильно прикривати, що буде?
-    Що-що… загасне. Дідько, Анто, ти мене задовбав зі своїми натяками. Ну, якщо ми «надто сильно» його прикриватиме – він втече? Ти це хочеш сказати?
А цікава в них розмова… Особливо, звісно, цікаво те, що Нея покликали – а поводяться так, ніби його тут зовсім немає…
-    А як не прикриємо – то й загасне! Точно загасне.
-    А хіба я проти? – кеп почухав спершу ніс, потім бороду. – Я ж не проти. Прикриватимемо. Але, Дін, ти маєш розуміти, на що він готовий… і не ставати на заваді.
Дуенде зітхнув.
Кеп підвівся, підійшов до Нея, простягнув свою руку долонею кверху:
-    Коротше, хлопець: ми в справі.
Це було неочікувано… і хлопець із великим зусиллям втримався, щоб не розплакатися. Але через кілька секунд до них приєднався Дуенде та просто мовчки обійняв, і вся Неєва витримка просто попливла.