Глава 29*

Після поцілунку з Іллею, вона втекла. Данелія спіймала таксі, і поспішила до маєтку.

Коли вона повернулася до маєтку, то крадькома забігла до своєї спальні. Данелія швидко переодяглася у зручніший одяг.

Її більше не хотілося перебувати у цьому домі, та жити серед приниження, обману, страху... ніби аферистка. Вже навіть стало байдуже що буде далі. Спускаючись сходами до виходу, вона помітила світло у кімнаті Ореста, він міг слідкувати за нею. Напевно Ілля, вже встиг попередити не випускати її з дому. Тому Данелія вийшла через чорний хід, та перелізла високу огорожу.

Слова Іллі настільки дошкуляли, що вже не хотілося стримувати себе у розвагах. Вона вирішила гуляти на повну, хоч до світанку. Не зважаючи на можливу небезпеку, від Кирила, або ще якихось бандюків Данелію рішуче приїхала до чоловічого стриптиз - клуб - Вільям. Цей заклад користувався великим успіхом серед самотніх жінок, хоч відвідувачів із чоловіків, також вистачало. 

 Данелія впевнено підійшла до барної стійки. Ще з аукціону, перша доза випитого алкоголю, додавала розкутості. На мобільному висвітив номер Іллі, вона проігнорувала декілька його дзвінків. А згодом зовсім вимкнула телефон, та вкинула у сумочку. 

Бути на самоті, довго не довелося. До неї приєднався красивий блондин, міцної спортивної статури. Семен запропонував разом випити за знайомство, і приєднатися до їхнього з другом столика. Цього разу Ілля настільки образив, що вона без вагань погодилась приєднатися до чоловічої компанії.

Кольорове світло, серед темного танцмайданчика, кружляло разом з нею, блимаючи по її тілу. Музика лилася з кожного кутка. Вільні рухи не нав'язливо зваблювали чоловічу увагу, що слідкували за нею. За столиком, куди знов після танцю, повернулася Данелія, почали відбуватися дивні речі. Нові знайомі стали поводити себе нахабно та брутально. Один з присутніх, її міцно обійняв за плечі, і вже майже поліз цілуватися, але рештки її свідомості, не дали п'яному чоловіку цього зробити. Данелія відіпхнула чоловіка у груди, і той ніби ненадовго втихомирився. З іншого боку, до неї пересів Семен. Данелія опинилася мов у пастці, між двох чоловіків. Семен поклав долоню вище коліна, рухаючись до верху. Чоловік поводився розкуто та без меж дозволеного. Долоня іншого незнайомця вхопила її під груди, а інша рука зупинилася між її лопаток, він пальцями вміло розстібнути ліфчик, і Данелія підхопилися з місця, як навіжена. Вона вхопила зі стільця сумочку, і похапцем пішла до виходу. Ноги не слухались як треба, від алкоголю трохи крутилось у голові. Тільки на вулиці 

 Данелія збагнула, що за нею слідом йдуть двоє чоловіків, а трохи далі від клубу, спинився ще один підозрілий тип. Він запалив сигарету, і ніби хотів перегородити її шлях, але щоб не привертати увагу, відійшов ближче до траси. Хтось раптово

 спинився біля неї, та брутально вхопив її під лікоть, потягнув в бік паркінгу. Спроби вирватися з міцних рук чужинця, виглядали мляво.

- Відпустіть! Я не хочу нікуди йти! - Данелія п'яно скривила лице.

Незнайомець тільки розсміявся. І до них підбігло ще двоє мужиків у капюшонах та кепках. Данелія навіть не пам'ятала імен нових знайомих, але упізнала серед них Семена.

- Я буду першим - Усміхнено відказав один з кривдників.

- Відпустіть мене мерзотники! - Данелія вкусила одного з них за плече, та по дикому заверещала не своїм голосом.

Від страху кров вдарила в голову і з'явився адреналін. Вона встигла помітити, як чиясь автівка освітила шлях, та спинилася перед ними. Один чоловік долонею затиснув її рота, та притиснув спиною до своїх грудей, А інший заступив собою. Вони вже хотіли звертати у провулок, коли їх спинив сильний чоловічий голос.

- Агов хлопці далеко зібралися!?- З темряви з'явився Павло.

До них відразу підбіг ще один міцний спортивний хлопець, якраз той, що відійшов до траси.

- Якісь проблеми?- Тримаючи в руці невеличкий ланцюжок, хлопець бавився ним крутячи на пальці.

Павло глянув на Данелію, та різко провів суворим поглядом на трьох молодиків. Один тримав Данелію затискаючи рот долонею.

- Давайте ви зараз просто відпустите дівчину, і я не буду ламати кожному з вас ребра - Впевнено відказав Павло.

З вигляду він не жартував і був спокійним.

Від потоку слів Павла, в Данелії налякано розширилися очі. Звичайно вона знала, що Павло у минулому боксер, але ж в минулому. Страх повністю паралізував її, проте думки таки прояснилися. Розглядаючи двох кремезних "амбалів" Данелія розуміла, що один Павло навряд справиться.

- Дівка піде з нами, а ти вали поки не пізно і поки цілий.

- Пізно, дуже пізно - Павло без роздуму прямим ударом, звалив з ніг, одного з кривдників, що стояв за спиною Данелії затискаючи долоню її рот.

Вона швидко відскочила у сторону.

- Біжи! - Крикнув Павло.

На нього відразу накинулися всі троє бандюків. У поспіху Данелія почала шукати мобільний, щоб викликати поліцію, але мужик, що упав від удару Павла, трохи оклигав і почав наближатися до неї. 

В один момент Данелія побачила Павла на землі, й почала голосно кричати і просити про допомогу. Ще трішки і вона б сама кинулася помагати Павлу, але він вправно підвівся на ноги. Відібравши в одного з рук залізний дрібний ланцюжок Павло намотав металевий ланцюжок у себе на руку, і просто по дикому почав всіх лупцювати та шбурляти у сторони. Тепер два хлопці опинилися на асфальті, А решта втекли як боягузи.

Павло вхопив Данелію за руку та повів кудись за собою, вони спинилися недалеко стоянки.

- Що ти тут робиш у такій порі!? - Павло з гнівом подивився, розглядаючи Данелію. 

Його дихання було частим та глибоким, він витер об рукав сорочки кров біля краю рота.

- Я не знаю як так сталося - Данелія розплакалася мов дитина.

- Я викличу тобі таксі й ти поїдеш додому - Він рушив вперто до машини.

- Зачекайте! Ви куди? Давайте допоможу, є аптечка в машині?

- Не потрібно.

- У вас розсічення на брові, і біля рота кров.