Глава 7. Капіталістичний анархізм

На орбіті Данара з’явилися два нові яскраві спалахи – сигнал про прибуття великих кораблів. На містку "Носорога" оператори одразу зафіксували їхнє входження в локальний простір і швидко передали дані командуванню.

На особистий канал зв’язку Шарка надійшло сповіщення. Голос Пауля звучав чітко та впевнено:

• "Командире, вантажні тягачі Китайського Космічного Бюро (ККБ) вже тут. Отримуємо їхні дані та статус. Вони готові до інтеграції в нашу логістичну систему."

На екрані перед Шарком почали з’являтися технічні характеристики прибулих кораблів: їхня місткість, паливні запаси, поточне завантаження і приблизний час готовності до початку операцій на поверхні.

Шарк переглянув інформацію, проаналізувавши можливості розширення масштабів видобутку. Це було суттєве підсилення, яке могло змінити темпи роботи колонії. Він не гаяв часу і дав команду підготуватися до прийому нових транспортників.

На борту двох прибулих тягачів знаходилося важливе додаткове обладнання, яке мало значно розширити можливості колоністів. Серед доставленого були модулі для видобутку рідких, газоподібних і твердих копалин, що давало змогу ефективніше використовувати ресурси Данара.

Окрім цього, транспортні судна привезли гуманітарну допомогу для вчених, додаткові промислові принтери для розгортання нових об’єктів, інструменти, запчастини та великі запаси сухпайків на випадок надзвичайних ситуацій.

ОКТ зі свого боку відправив десять дроїдів-наглядачів. Вони мали стежити за дотриманням порядку та врегулюванням напруженої ситуації, що виникла через надмірну активність на планеті.

ККБ також долучився до операції, відправивши 2700 нових колоністів. Вони почали виходити з кріосну, проходячи процедури адаптації після довгого сну. Їхнім завданням було підсилення роботи на ключових об'єктах, заснування і розвиток інфраструктури власної колонії.

Шарк вийшов на зв'язок із Паулем, його голос був напруженим:

• "Пауль, що там у вас?"
• "Командире, китайці готують один шатл із додатковою технікою для 'Нової Землі' і ще один — із обладнанням для бази Люція. Але основну частину ресурсів вони спрямовують на будівництво своєї бази 'Фортіс'. Дрони-розвідники вже приземлилися на іншому краю Ферідона. Вони явно не збираються залежати від нас."

Шарк глухо видихнув. Його щелепи стиснулися від злості, але в глибині душі він розумів, що подібного варто було очікувати.

• "Фортіс... Отже, вони планують укріпитися самостійно, замість того щоб працювати разом. Ти певен, що вони не приховують нічого серйознішого?"
• "Поки що їхні дії вписуються в межі логіки," — відповів Пауль. "Вони не роблять нічого агресивного. Просто діють за своїми правилами, як і завжди."

Шарк кивнув, дивлячись на схему орбіти та наземних баз. Його пальці мимоволі стиснулися в кулак.

• "Це був лише питанням часу... Вони ніколи не грали за загальними правилами. Вважають себе окремими гравцями. Що ж, нехай. Але я хочу, щоб ти тримав їх на контролі. Якщо вони почнуть загрібати собі більше, ніж мають право, або якщо їхня база стане джерелом загрози — ти повідомиш мені негайно."
• "Зрозумів," — коротко відповів Пауль.
• "Ще дещо: схоже, вони вже почали розгортати автоматизовані системи на своїй території. Наші дрони зафіксували активність у радіусі кількох кілометрів від їхнього табору."

Шарк зціпив зуби.

• "Дивитимемося, наскільки далеко вони зайдуть. Але якщо вони спробують диктувати нам умови, це стане їхньою найбільшою помилкою."

Шан Пай, командир тягачів, прибув на шатлі на Геомант особисто поговорити з Шарком, роздивитися їхні успіхи та обговорити логістику завантаження. Його прибуття не залишилося непоміченим — посадка шатла привернула увагу робочих і техніків, що вже працювали на майданчику.

Шарк зустрів його в командному центрі. Високий, кремезний Шан Пай виглядав задоволеним, але його очі видавали приховану стурбованість. Вони потиснули руки.

• "Командире Шарк," — сказав Шан Пай, оглядаючись навколо. "Мушу визнати, ваші люди працюють швидко. Вражає."
• "Ми не маємо вибору," — відповів Шарк. "Ресурси не чекатимуть, а час — наш головний ворог. Пройдемося?"

Вони рушили по оглядовій платформі, звідки відкривався вид на збагачувальний комплекс. Конвеєри безперервно подавали збагачену руду в масивні контейнери, які вже чекали завантаження. Навантажувачі снували між майданчиками, а вантажні шатли піднімалися та опускалися в чітко відлагодженому циклі роботи.

• "З такими темпами ми можемо завантажувати по десять вантажних шатлів на добу," — почав Шан Пай. "Це дозволить завершити завантаження за п'ятнадцять діб. Це оптимальний графік, якщо не буде непередбачених ускладнень."

Шарк схрестив руки на грудях, оцінюючи ситуацію.

• "П'ятнадцять діб — доволі швидко, але ми маємо бути готовими до змін у плані. Доведеться адаптуватися до обставин."

Шан Пай кивнув.

• "Згоден. Але якщо все піде за планом, ми зробимо це без збоїв. Мої люди готові працювати на межі можливостей, щоб виконати завдання."

Вони обмінялися серйозними поглядами.

Тим часом на Люції Доймінго повідомив Анні:

• "До нас відправляється вантажний шатл з додатковим обладнанням."

Анна здивовано підняла брови й усміхнулася з легкою іронією.

• "Невже про нас згадали?" — промовила вона, схрестивши руки на грудях.

Доймінго похитав головою.

• "Арго каже, що прибуло два вантажні тягачі за рудою."

Анна різко змінила вираз обличчя. Її легка усмішка згасла, поступившись місцем роздратуванню. В її очах спалахнула ледь прихована злість.

• "Наскільки швидко вони копають..." — пробурмотіла вона собі під ніс.

Вона різко повернулася й, не чекаючи продовження розмови, швидко пішла, залишивши Доймінго з його думками. Він тільки провів її поглядом, усвідомлюючи, що Анна не в захваті від новин.