Глава 5. Експедиція Анни

Вона залишилась наодинці з собою, з природою нової планети, без наказів, без шуму бази, без поглядів, повних жалю.

Ранкове сонце Данара, слабше за земне, осявало горизонт золотистим відтінком, освітлюючи химерні дерева, які здіймалися в небо, наче величезні нервові закінчення. Їхні гілки повільно коливалися, реагуючи на рухи повітря. Віддаля почувся низький гуркіт, і Анна пригальмувала. Це міг бути місцевий вулкан, або, можливо, буря десь далеко.

Її метою було дослідження місцевої флори та геології цієї частини континенту. Карти, які були наявні, давали лише загальне уявлення про територію. Були зафіксовані лише великі водні об'єкти та основні гірські утворення, але дрібніші деталі залишались нерозвіданими. Вона мала змогу внести корективи, зібрати дані та відкрити нові види, можливо, навіть щось, що могло б допомогти земним колоністам.

Анна зупинилася біля схилу висохлого русла річки, але з густим покривом низькорослої рослинності. Сенсори показували підвищену вологість під ґрунтом, що могло вказувати на приховане джерело. Вона занотувала координати й зробила перші заміри. Увімкнувши дрон для огляду території, вона спостерігала, як пристрій здійнявся в небо, надсилаючи зображення на її екран.

• "Цікаво", – пробурмотіла вона, роздивляючись дещо незвичні утворення неподалік. Вони нагадували поклади кристалічних структур, яких не було в зразках біля бази.

Вирішивши провести ніч у цьому місці, Анна встановила компактний захисний купол, перевірила рівень кисню та запланувала маршрут на ранок.

Вранці вона направилась на незвичайну формацію кристалічних утворень, які сяяли під сонцем, переливаючись різними кольорами. Під'їхавши ближче, вона помітила, що ці кристали випромінювали слабке світіння навіть у тіні.

Вийшовши з всюдихода, Анна увімкнула аналізатор складу і почала збирати дані. Спектрометр показав, що кристали містять невідомі елементи, а також сполуки, які могли взаємодіяти з магнітним полем планети. Вона занесла спостереження в бортовий комп'ютер і вирішила взяти зразки для детальнішого аналізу.

Коли вона доторкнулася до одного з кристалів, її рукавичка відчула слабку вібрацію. Вона швидко відсмикнула руку й увімкнула захисний екран на скафандрі. Вібрація повторилася, цього разу сильніша. Здавалося, що кристали реагували на її присутність.

Анна активувала камеру й зафіксувала зміни у випромінюванні. Воно почало пульсувати, ніби відповідаючи на її рухи. Це було щось більше, ніж звичайна мінеральна формація.

Раптово з глибини формації вирвався тонкий промінь світла й вдарив у скельний виступ неподалік. Анна інстинктивно відступила назад. Що це? Енергетичне випромінювання? Або можливо, якась форма комунікації? Вона вирішила обережно продовжити дослідження, але не ризикувати без додаткових заходів безпеки. Анна записала в журнал: "Необхідно провести подальші тести. Можливо, це не просто природне явище, а щось більше – прояв невідомої енергії чи навіть форми життя".

Анна розбила невеликий намет-лабораторію і почала більш детальне дослідження. Використовуючи переносний спектрометр, вона з'ясувала, що кристали складаються з незнайомого їй матеріалу, який, ймовірно, міг бути новим класом мінералів, що не зустрічалися на Землі. Далі вона перевірила їхню реакцію на механічний вплив. Виявилося, що при стисканні шпилів їхня електрична активність різко зростала. Це нагадувало п’єзоелектричний ефект — властивість деяких кристалів генерувати електричний заряд у відповідь на механічний тиск.

Анна вирішила перевірити цю гіпотезу експериментальним шляхом. Вона закріпила невеликий зразок кристалу в тестовій установці, де спеціальний поршень мав його стискати і звільняти, вимірюючи рівень виробленої енергії. Після активації механізму її прилади зафіксували стрибок напруги. Чим сильніше був тиск, тим більше енергії вироблялося. Це відкриття могло стати проривом для колонії.

Далі Анна перевірила, як кристали реагують на температуру. Вона нагрівала та охолоджувала зразки, спостерігаючи за їхньою поведінкою. З’ясувалося, що вони володіють термоелектричними властивостями — генерують струм у відповідь на зміну температури. Це означало, що їх можна було б використовувати як додаткове джерело енергії, особливо в екстремальних умовах планети, де температура могла різко змінюватися між днем і ніччю.

Анна акуратно взяла зразок кристалу, запечатавши його у спеціальний контейнер для подальших досліджень. Вона уважно розглядала структуру мінералу, який, можливо, мав велике значення для колонії. Записуючи свої думки, вона активувала персональну камеру й голосовий журнал.

• "Запис експедиції, день п'ятий. Я знайшла цікаві кристалічні утворення, які демонструють п'єзоелектричні та термоелектричні властивості. Зараз я беру зразок для лабораторного аналізу. Якщо мої припущення вірні, це може стати проривом для нашого енергозабезпечення."

Анна піднялася на ноги, обережно закріпивши контейнер у відсіку свого рюкзака. Вона роззирнулася навколо, придивляючись до сусідніх скельних утворень. Якщо ці кристали зустрічаються тут, можливо, вони поширені й в інших районах. Вона вирішила перевірити сусідні скелі й визначити масштаб їх розповсюдження.

Включивши камеру на шоломі, вона почала документувати місцевість.

• "Скельні формування навколо виглядають схожими, можливо, ця порода містить такі ж самі мінерали. Буду рухатися на північний захід і перевірю сусідні виступи. Температура стабільна, атмосфера без змін, комунікація із базою стабільна."

Анна впевнено рушила вперед, зберігаючи обережність.

Анна обережно просувалася вперед, оглядаючи скельний масив перед собою. Її всюдихід стояв неподалік, але вона вирішила підійти ближче пішки, щоб детальніше роздивитися структуру каменю. Голосовий журнал працював у фоновому режимі, фіксуючи кожне її слово:

• "Підхожу до скельного утворення. Поверхня виглядає перспективною... можливо, тут є ще більше кристалів. Зараз проведу візуальну оцінку..."