Глава 2. Пробудження

Темрява.

А потім — м'яке миготіння світла. Ледь відчутне гудіння системи штучного пробудження, ніби далекий відгомін електричного розряду.

"Система виходу з кріосну активована. Пробудження екіпажу розпочато."

Голос бортового комп'ютера "Новачка" лунав рівно, беземоційно, але в цьому звучанні відчувалася владна сила. Повільно заповнювалися резервуари теплою рідиною, яка почала циркулювати по тілах, пробуджуючи заморожену свідомість.

Перша крижана мить змінилася теплом, а потім — болісним усвідомленням реальності.

Капітан Юлій Ларгацці розплющив очі. Світ здавався розмитим, тіло наче не належало йому, але він знав цей стан. Глибокий вдих, і перші рухи далися важко, але впевнено. Він розстебнув фіксатори кріокамери і повільно вибрався назовні. Холод металевої підлоги різко пробудив від залишків сну.

Біля сусідньої камери Анна Бойко вже намагалася стати на ноги. Її тіло ще не встигло повністю прийти до тями після кріосну, але вона виглядала зосередженою.

• Капітане… — її голос був хрипким, ніби вона не говорила роками. — Ми прибули?
• Саме так, докторе Бойко. Ласкаво просимо в систему Сіріон.

Юлій зробив кілька кроків до панелі керування і ввів код підтвердження пробудження. Над головою загорілися основні освітлювальні модулі, висвітлюючи стерильну білизну кімнати кріосну.

Комп'ютер знову заговорив:

"Сканування системи завершено. Орбіта стабільна. Планета S-3 виявлена як цільова. Активую пробудження екіпажу зміни 4."

У дальньому ряду камер почало блимати синє світло. Через кілька хвилин ще двоє членів екіпажу — Олаф ван дер Веєн та Джон Бріггс — повільно приходили до тями. Олаф першим вибрався з капсули, масажуючи шию і невиразно бурмочучи собі щось під ніс. Джон, інженер, відразу звернув увагу на контрольний дисплей.

• Ну що, працює без збоїв? — запитав він, примружуючи очі на дані екрану.
• Поки що все штатно, — відповів Юлій, хоча його голос залишався напруженим. — Але нам потрібно перевірити стан корабля і розпочати сканування поверхні.

Анна підійшла ближче до головного ілюмінатора і застигла. Всі троє чоловіків помітили її погляд і теж обернулися. За склом розгорталася велична картина — далекий світ, освітлений біло-блакитним сяйвом місцевого сонця. Атмосферний покрив був густим, з легкими сріблястими вихорами хмар.

• Вона… виглядає живою, — прошепотіла Анна.

Юлій вдихнув на повні груди і кивнув.

• Тоді пора перевірити, чи можемо ми стати її першими мешканцями.

Анна взяла медичний сканер і підійшла до Олафа, який сидів на краю кріокапсули, розминаючи зап'ястя.

• Як себе почуваєш? — запитала вона, проводячи сканером уздовж його руки.
• Наче пересипався, — пробурчав він, піднімаючи на неї очі. — Все нормально?

Анна поглянула на екран приладу й злегка нахмурилася. За всіма показниками Олаф мав би отримати певну дозу опромінення під час виходу з кріосну — це було неминуче. Але його дані були ідеально чистими. Ніби він взагалі не зазнав впливу.

Вона зупинилася, вдивляючись у показники, але швидко зібралася. Зараз не час для цього.

• Все в нормі, — сказала вона, вимикаючи сканер. — Давай, піднімайся. У нас багато роботи.

Олаф лише знизав плечима і встав, приєднуючись до решти екіпажу. Ніхто не звернув на це особливої уваги. Поки що.

Зустріч у командному центрі

Через кілька хвилин 3-тя зміна вирушила до командного центру корабля. Автоматичні двері зігнулися в сторони, відкриваючи доступ до простору, де вже чекала 4-та зміна. У центрі приміщення стояв капітан Доймінго, чоловік із гострими рисами обличчя та суворим поглядом. Він відразу помітив Юліуса і кивнув йому.

• Далі 3 зміна відправляється в командний центр корабля де зустрічається з 4 зміною і в Юлія завязується розмова з капітаном 4ї зміни Доймінго, — привітався Доймінго, склавши руки на грудях. — Як пройшло пробудження?
• Без ускладнень, — відповів Юлій, кидаючи погляд на тактичний дисплей. — Але є кілька змін у курсі. Ми були змушені коригувати траєкторію через неочікуваний гравітаційний вплив у зовнішній частині системи.
• Це могло вплинути на стабільність орбіти? — насторожено запитав Доймінго.
• Ні, корабель утримує позицію. Але довелося використати більше палива, ніж планувалося. Крім того, нам потрібно уважніше сканувати поверхню, перш ніж ми зможемо підтвердити придатність планети для висадки.

Доймінго кивнув, переварюючи інформацію.

• Зрозуміло. Тоді потрібно узгодити наші подальші дії. Запустимо додаткове зондування й підготуємо групу до висадки.

Юлій усміхнувся.

• Саме про це я й хотів поговорити.

Юлій і Доймінго стояли біля головного командного термінала, аналізуючи дані сканування. Атмосфера в командному центрі була напруженою, але зібраною. Члени екіпажу з обох змін працювали з інформацією, яку видавали системи корабля.

• Попри всі зміни в протоколі, перед висадкою нам потрібно пробудити командира Джима Арго на S-3, відому як Данар, — сказав Юлій, не відводячи погляду від екрану.

Доймінго нахмурився.

• Пробудити Арго? Ми не мали цього робити на цьому етапі.
• Це нова директива. Командир місії повинен бути активним перед тим, як буде прийнято остаточне рішення про висадку, — відповів Юлій. — Він повинен дати подальші вказівки.

Доймінго зітхнув, потираючи підборіддя.

• Це змінює хід операції. Ми мали провести первинне зондування і тільки потім вирішувати.
• Розумію, але це не обговорюється. Пробудження відбудеться негайно після остаточного аналізу даних про атмосферу і радіаційний фон, — сказав Юлій, стискаючи руки за спиною. — Ми повинні діяти чітко за інструкціями.