Діана була першим, і як згодом виявилося, єдиним справжнім коханням Марка. Вони познайомилися ще в ті часи коли він був звичайним підлітком школярем, а вона юною вчителькою котру надіслали з району на практику в їхню школу. Отам на уроці літератури він вперше й побачив її – Діану Михайлівну.
Молодий педагог відразу ж став предметом численних обговорювань у їхньому випускному класі. Дівчатам неабияк сподобалися стиль одягатися, вміння вдало користуватися косметикою й завше неперевершений макіяж у нової вчительки. Хлопці гідно оцінили спокусливі принади жінки, її пругкі груденята що випиналися з під тонких блуз і сорочок, стрункі ноги й круглий задок обтягнутий джинсами.
Марко в цих обговореннях практично не приймав участі. В жіночому одязі, косметиці і макіяжі він тоді нічогісінько не тямив, а фривольні оцінки тілесних достоїнств учительки, які частенько переходили у брудну вульгарщину, вважав просто ганебними. Тож юнак зазвичай помовчував приховуючи від однокласників, що його вразили яскраво-сірі очі Діани, її щира посмішка та дзвінкий голосок.
Заради того щоб частіше бачитися з вчителькою хлопець навіть напросився у неї на додаткові заняття. Мовляв після закінчення школи мріє поступити в університет на журналіста, а тому хоче «підтягнути» свої знання з рідної мови та літератури. Хоча правда була в іншому. Діана подобалася йому все більше й більше. Юнак і незчувся як закохався в свою вчительку.
Почуття спалахнуло маленькою зірочкою в його душі вже тоді, на першому уроці, і з кожним днем воно розгорялося, ставало жаркішим і яскравішим наче літнє сонечко в обідню пору. Серце хлопця заполонив дражливий щем, приємна бентега солодке блаженство. Кожна зустріч з вчителькою, кожній її усміх і погляд викликали в його душі такий ураган радості й хвилювання, про які Марко раніше й гадки не мав.
Окрім бурхливих емоцій та романтичних мрій кохання принесло в життя парубка інші суттєві переміни. Він якось не знано як зміг вгамувати свій норовливий, бунтарський характер, на подив оточуючих перетворившись з невгамовного шибеника й хулігана на зваженого, серозного юнака. Захопився читанням і навіть пробував писати невеличкі ліричні поезії.
Все це робив заради неї. Заради своєї квіточки Діани. Невміло і недоладно намагався натякнути вчительці про свої почуття, про те що палко кохає її, що жінка для нього давно вже щось більше ніж звичайний шкільний педагог. Та вона цього не помічала, чи робила вигляд що не помічає, і це турбувало хлопця, додавало смутку й туги в його думки, мрії і сподівання.
На випускний вечір Діана Миколаївна була особливо прекрасною і після незабутнього вальсу, під час якого Маркові вдалося кілька хвилин потримати її в цнотливих обіймах, хлопець наважився зізнатися жінці про свої почуття. Відкликавши вчительку в тихий закуток він щиро і відверто розповів їй про все. У відповідь Діана якось гірко зітхнула й запропонувала повернутися до цієї розмови іншим разом.
Іншого разу поговорити доля їм тоді не дала. Після випускного балу юнак на півмісяця поїхав відпочивати на море. Потім були нелегкі виснажливі вступні іспити в престижний університет. А коли всі складнощі нарешті було подолано і Марко став студентом надійшла звістка від котрої він спершу ледь не збожеволів. Виявилося, що за той час поки його не було в їхньому містечку Діана Миколаївна заручилася і незабаром мала вийти заміж за якого багатого бізнесмена.
Психологічне потрясіння від того що трапилося було настільки сильним, що Маркові не скоро вдалося отямитися і відновити душевну рівновагу. Та молодість врешті-решт взяла своє. Нові враження, знайомства і приятелі допомогли хлопцеві притамувати сердечні страждання, розігнати пітьму розчарування й пригасити вогнище образ. Врешті-решт навчання в престижному виші давалося нелегко і часу та бажань згадувати Діану було все менше й менше.
Закінчивши університет з червоним дипломом Марко з роками досяг неабиякого успіху на ниві журналістики. Спершу був скромним кореспондентом малотиражної містечкової газети. Писав про всілякі провінційні події, скандали і плітки. Потім доля допомогла йому стати працівником однієї з регіональних телестудій. Наполегливість, працелюбство комунікабельність хлопця було помічено і оцінено керівництвом. Тепер він знаний кримінальний репортер одного з провідних телеканалів країни, вельми поважна людина з широкими зв’язками в найвищих коридорах влади.
Якщо в професійному плані в Марка все було гаразд, то в особистому житті якось не склалося. За час що минув він двічі одружувався. Обидві дружини були милими, симпатичними, добрими дівчатами. Та у чоловіка чомусь не лежало до них серце. Як не намагався, та не міг спіймати хоч промінчика того сонечка яке колись в його серці запалила Діана Миколаївна.
Все було якось не так. Обидві дружини доволі скоро самі починали це розуміти. Вони старалися подолати бар’єр відчуження, що пролягав між ними і чоловіком та все було безрезультатно. Закономірним фіналом в обох випадках ставало те, що жіночки шукаючи чоловічого тепла і ласки починали зраджувати йому з іншими чоловіками. При цьому робили це так не доладно, що Марко буквально миттєво дізнавався про їх адюльтер. Як результат, чергове розлучення і звична вже самотність, яка не надто й тяготила чоловіка. Він навіть тішився з того, що доля не дала їм спільних дітей.
На всі питання від рідних та близьких друзів, коли ж він нарешті стане розсудливішим й заведе власну повноцінну сім’ю як годиться всім порядним чоловікам Марко лиш віджартовувався. Мовляв це не його, йому важлива його робота і кар’єра, а все інше якось згодом, пізніше, коли настане відповідний для цього час. Хоча в глибині душі прекрасно усвідомлював, що такої миті напевне ніколи і не трапився. Ну не міг чоловік чомусь пустити в своє серце іншу жінку.
#11021 в Любовні романи
#2715 в Короткий любовний роман
#4318 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 19.03.2020