Діалог двадцять третій

Кларк стояв у кімнаті спостереження поряд з доктором Мартеном. Скла краще було не торкатися, від нього било струмом як і від дверей і стіни.

Мумія сидів у кімнаті на своєму ліжку обпершись у спинку, палив цигарку. Спокійний, наче біганина у коридорах бази його не стосувалася.

Чужі вояки перевіряли силове поле біля дверей і стін, намагалися пробити чи нейтралізувати.

Доктор Ренлі і незнайомий Кларку військовий, голомозий, кремезний з довгими міцними руками, перевірили стіни, у коридорі з бійницями. Тому який оточував кімнату Апсу. Там захисту не було, але бетонна стіна, товщиною у метр, міцна перепона.

- Це хто? - запитав Кларк, у французького вченого киваючи на екран, на доктора Ренлі і військового у формі без розпізнавальних знаків. Мішель озирнувся, подивився на у монітор майже з ненавистю:

- Сержант із Розуєлу. А ще керівництво дозволило, прислали у допомогу модифікованих бійців, - Мішель Мартин перевів камеру щоб показати Кларку десять здоровезних, кожен вище двох метрів, бовванів у сірій формі, які стояли під стіною навпроти дверей кімнати Апсу. - Ангели доктора Ренлі певно усіх перекричали, та вплинули на це рішення.

На екрані видно було ще вісім бійців, серед яких була і дівчина, висока білявка двома короткими косами.

Дев’ятий високий, худий, білявий хлопець з видовженим обличчям й трохи вирячкуватими блакитними очима, слідкував за моніторам у

- А чого на цьому рівні немає жінок? – запитав Кларк.

- Та чомусь ми отримали таку рекомендацію від вищого керівництва, дурня звичайно. – Відповів доктор Мартин.

- Погоджуюся дискримінація, я працюю над цим питанням. Та зараз проблема не у патріархальній закомплексованості ради Десяти, а у їхній жорстокості.

- Що вони хочуть від нашого Апсу? - запитав Кларк.

- Їх вразили його властивості - зцілення та трансформація. Ангели вимагають приспати. Та рада Десятьох жадає продовжити свої життя. Та хіба зможуть вони тримати дракона біля себе вічно.

- Вони наче справді вирішили перевірити його терпіння, - хмикнув Кларк.

- Я про це вже казав, але мене відсторонили від цієї справи навіть не розуміючи мого справжнього завдання. Тільки троє з ради Десяти вірять мені що з Апсу можна домовитися стосовно створення атмосфери на Марсі, у них у старому світі є таке обладнання. Інші доводять що він лише злочинець якого приспали у саркофагові. Апсу виявляється звинуватили у геноциді і стратили. Та знову справа не у цьому а у тому що рада не хоче відновлювати Марс.

- Чому не хоче? – здивувався Кларк, - Олрой казав Марс велетенський, стільки землі. А у нас тут перенаселення.

- Немає ніякого перенаселення, хоча людей більше ніж потрібно, - мовів Удав.

- Може краще Апсу випустити з бази, хай доктор Ренлі зі своїми посіпаками сам його ловить, - порадив Кларк.

- Ви певне не розумієте що не тільки доктор Ренлі полюватиме на нашого дракона, активізуються усі бази й навіть цивільні організації, - відповів Мішель Мартин.

- А якщо він і справді небезпечний? – сумнівався містер Сміт, - що ми знаємо про нього? Тільки уривки інформації зі старих документів, які звинувачують його у численних злочинах. Чорти хай забирають тих дурнів, вони підірвуть мою базу, - лаявся Удав спостерігаючи за діями солдат у бічних коридорах.

- То вже не твоя база Бене, тебе відсторонили, - нагадав доктор Мартин.

- Тоді я можу чинити на власний розсуд, - відповів Бен Сміт.

«Заходь» - почув Кларк думку.

«Хоч не в якості заручника я тобі потрібен?» - з усмішкою запитав Кларк.

«А навіть якщо так, то тобі яка різниця?» - відповів шепіт у голові психолог.

Кларк засміявся:

«Гаразд, я візьму випити».

«Мудра людина», - відповів Апсу.

«Ти мене похвалив, чи знущаєшся?» - перепитав Кларк. Співрозмовник промовчав. Мовляв, сам здогадайся.

«Швидше?»

- Я знайду пляшку віскі, та піду до нього, - мовив тихо Кларк Удаву.

Удав мовчки підійшов до шафи, відсунув теки з якимось документами, дістав пляшку з коньяком, тицьнув її Кларку до рук:

- Не знаю як ви туди зайдете, але це роздратує Ренлі і відволіче його вояків на якийсь час.

Кларк сумнівався у тому що вибереться живим з цієї історії але він чомусь довіряв Апсу, певне гидкий Мумія його загіпнотизував:

- Апсу щось замислив, цікаво що він утне.

- Обережно, - сумно посміхнувся Удав. Ця посмішка розгладила суворі зморшки на лобі, і Кларк подумав, що містер Сміт, виявляється, молодий чоловік – трішки старший за нього.

Ловрашов тихенько зайшов до оглядової, спостерігав за моніторами, йому як представнику бази "Ямантау" буде що доповісти керівництву.

Кларк запитав подумки:

« Як мені зайти? Ти там такий захист поставив»

«Зроби крок прямо у силове поле біля скла» - почув відповідь.