Кларк увійшов до кімнати Мумії, той сидів у ліжку з ноутбуком на колінах, дивився у екран, наче земний юнак. Динаміки ноутбука відтворювали шум, яким зазвичай супроводжується у кіно сцена бою: динамічна музика, крики, вереск натовпу, вибухи, постріли.
- Що дивишся? - поцікавився Кларк, підійшов ближче, глянув на екран. На екрані залізна людина летіла на зустріч металевому чудовиську з іншого світу. Психолог посміхнувся, - Месники?
- Цікаве кіно, - сказав Апсу, - боротьба, війна, любов. Антигерої дуже кровожерливі, один навіть харизматичний що часом викликає навіть співчуття. Істоти з далеких світів яким у вашому кіноматографі належить бути бездумно злими, викликати злість та обурення у глядачів.
- А якщо, це правдива історія - документальна хроніка. У нас на Землі такі супергерої. - жартував Кларк, - Ти впорався б з такими?
Апсу посміхнувся, знизав плечима, - Навіщо мені з ними воювати, корисні супергерої - захищають Землю від бездумно злих, та кровожерливих ворогів, які викликають злість та обурення.
- Люди можуть володіти такими здібностями, та розвинути технології, як у залізної людини? - Кларк сів на столик який стояв біля ліжка. Дістав із внутрішньої кишені піджака пляшку віскі.
- О, - зрадів Апсу, - Удав віддає залишки колекції, чи сам де знайшов?
- Наш лінгвіст виходив на поверхню, та купив, звичайно на замовлення Удава, - відповів Кларк, - ти запитуєш, ніби не знаєш відповіді.
- Я запитую, коли не знаю відповіді, - дражнився Апсу. У той момент на екрані розгорнулася баталія, через портал проникли чудовиська і супергерої відчайдушно воювали за Землю. Мумія розсміявся, - Натовп розбігається, і тільки купка сміливих протистоїть вторгненню. Пафосно.
Кларк сам знайшов чарки на полиці, розлив віскі, подав чарку Апсу.
- А ти сам ніколи не пробував, ось так, захищати мирних жителів?
Апсу посерйознішав, подивився на Кларка, випив віскі, відповів жартома:
- У лосинах ні. А взагалі так. Та краще з армією добре навчених солдат і загоном здібних, щоб ось так не стояти самотньо проти ворога.
- Здібні до ведення бою? – перепитав Кларк.
- Так, - погодився Мумія, - щоб і стріляли добре й вогневичками жбурляли вправно, чи ще чим, хто на що здібний.
- Військові маги? – зрадів психолог наче дитина, - то ж майже як супергерої! А у тебе є військове звання?
- Щось на кшталт верховний воїн, - розсміявся Апсу, - я крутий так?
- А твої підлеглі як до тебе ставляться?
- У нас, якщо ти не авторитет, то солдат знайде іншого командира, - відповів Апсу, - тож мої солдати ставляться до мене добре, бо вони досі мої, за що і вип'ємо. Слово таке неприємне – підлеглі, наче приповзли й лягли під ноги.
- А твоя зачіска тобі не заважає бути авторитетним командиром?
- Професійні воїни загалом усі мають довге волосся, - відповів Апсу, жестом пропонуючи налити ще, - Їхній девіз - воля і знання. Космічні пірати підстригають волосся коротко, у них такий звичай. А взагалі, це якось дивно змушувати людину носити протокольну зачіску. Я часто зустрічався з такими звичаями, чи навіть законами на деяких планетах, так і не зрозумів, навіщо це безглуздя. Ось навіщо у арміях багатьох планет стройова підготовка, вона у бою нічого не дає. Краще б у тирі той час провели.
- Я думаю, що коротка стрижка та стройова підготовка якось дисциплінує солдат, створює загальне враження акуратності, відчуття порядку. Не можу собі уявити, щоб ось ті солдатики, які за тобою ходять, були з довгим волоссям. Це, якось, навіть смішно. А ось з муштрою... ну, гарно, стрункими рядами, відразу видно і чутно, що йде армія. Якось не задумувався, - знизав плечима Кларк, - У нас завжди так було - форма, стрижка, паради. На поле бою шеренгами.
- На поле бою шеренгою виправдано для щитовиків, що йдуть у коробці, чи для шеренги зі списами, іноді для кінноти, це на планетах де немає вогнепальної зброї. А ще на планетах де з'явилася вогнепальна зброя є така мерзота як, дуельні бої, страшна штука. Правителі дуже люблять спостерігати як солдати стрункими рядами крокують за них помирати. А потім вцілілі переможці, на честь свого правителя влаштовують паради, і ті що навіть не наближалися до останньої лінії своїх солдат під час бою, навіть вірять, що то їх власна перемога. Історики так і пишуть - переміг король такий-то.
- Погоджуюся. – кивнув Кларк, - Хоча, я не знаюся на війні. Та ось подивись, навіть в цьому фільмі, у землян коротке волосся, а у прибульців, які називають себе богами, волосся довге. Хоча це фантастика, герої повинні виділятися, відрізнятися, та бути іншими, - усміхнувся Кларк, і несподівано запитав, - а ти вмієш літати, як супермен? Чи ти ще не дивився фільм про людину зі сталі? Якщо у тебе металева структура, ти наче теж - залізна людина?
- Наче б, - передражнив Апсу Кларка, і додав, - Та я не людина, Я можу літати, хоча левітація мені не подобається.
- А що подобається? - Кларк очікував що завгодно, та тільки не того, що побачив.
Апсу зняв кофту, і за його спиною утворилися перетинчасті, темно-сірі крила, розгорнулися, скільки у кімнаті вистачило простору. Кожне крило не менше чотирьох метрів у розгорнутому стані.