Діалог шіснадцятий

Доктор Ренлі схопив нетбук, підхопився зі стільця.

Шлюз у кімнату для екстрасенсорних дослідів відчинився. Прибігли десять солдат, вишикувалися. Слідом увійшов Удав, і зазирнув Кларк. Телепата ніхто не зупиняв, отже він зайшов у кімнату, став під стіною. Двері за ним зачинилися.

Удав наче командир вийшов вперед шеренги озброєних солдат. Ральф Ренлі підскочив до містера Смітта, збуджено верескнув:

- Накажіть негайно стріляти! - голос доктора астробіології тремтів.

- Навіщо? - здивувався Удав. На його обличчі з'явилася ледь помітна усмішка, - Вам загрожує небезпека?

Доктор Ренлі озирнувся. Подивився на піддослідного. Апсу сидів, палив цигарку, струшував попіл, що зникав не долітаючи до підлоги. Спокійне врівноважене створіння невинно посміхалося. Удав стримав усмішку. Йому сподобалося, як Мумія пожартував над зарозумілим представником зони «П’ятдесят один».

- Він небезпечний, Він має неймовірну силу, його необхідно нейтралізувати, поки Він не зруйнував базу, - доводив доктор Ренлі, - він впливає на техніку.

- Якби він хотів зруйнувати базу, він би її вже зруйнував, - відповів містер Сміт.

- Ви бачили? Бачили?! А я відчув. Подивіться на підлогу - це справжня кіптява, він викликав якимось чином правдивий вогонь. А що, якщо це мінімальна його здатність? Адже ми не знаємо його потенціалу, - Ральф Ренлі жестикулював, аж спітнів.

- Ви прилетіли вивчати саме його потенціал, - знизав плечима Удав, - ось і вивчайте.

- На нашій базі ми би помістили його у бетонний, броньований бункер, - запевнив Ренлі, - і вивчали його здібності, не наражаючи людей на небезпеку. А у вас він вільно ходить по коридорам, нічим не обмежений.

- Допоки я начальник відділу Артефактів, об'єкт не покине мою базу. Хочете вивчати, вивчайте його тут і на моїх умовах - ніяких бункерів. Спробуйте спілкуватися з ним як з людиною, а не як з лабораторною твариною. Може він відповість на ваші запитання без подібних жартів.

Доктор Ренлі ледь не задихнувся від обурення, а потім з видом змовника запропонував Удаву вийти у коридор.

Мумія допалив цигарку, зім'яв недопалок. Між його пальцями майнули світлячки, недопалок зник. Дивовижна істота підняв руку, як учень що звертається до вчителя:

- А можна мені у мою кімнату і пива?

Ренлі закотив очі. Удав озирнувся, знайшов, як і очікував, Кларка під стіною.

- Супроводіть вашого друга у його кімнату. Мабуть, на сьогодні доктор Ренлі закінчив дослідження. Пиво вам принесуть. Рекомендую по коридорам не тинятись, вогонь не палити, гостей не лякати.

Апсу коротко розсміявся. Підхопився на ноги так стрімко, що Ральф Ренлі з поспіхом заховався за містера Смітта. Піддослідний швидкою ходою попрямував до виходу. Його супроводжували Кларк і солдати з новою зброєю, налаштованою мармуровими кулями.

Коли усі вийшли, доктор Ренлі заговорив швидко, і, як йому здавалося переконливо:

- Я отримав інформацію. Ангели стурбовані тим, що ви розбудили цю істоту. Вони пропонують нейтралізувати Апсу. Стверджують що він нам усім нічим не допоможе, а навпаки знищить тут усе.

- Рада десяти погодилася розбудити Апсу. Представник від Ангелів зможе висловитися на засіданні. - Удав дозволив собі продемонструвати доктору Ренлі легке роздратування, - але Ангели живуть на Моон, пам’ятайте це.

- Це не людина, - прошепотів Ренлі.

- Звичайно це не людина, - Містер Смітт відчував, що зараз буде сміятися прямо у обличчя цьому астробіологу, настільки той був наляканий тим, що збирався повідомити.

- Ангел припускають що це дракон, - сказав Ренлі, артистично підвищивши інтонацію. Але, дивлячись на кам'яний вираз обличчя Удава, Ренлі засмутився, він очікував хоча б легкого подиву.

- Справжній? - з іронією запитав містер Смітт.

- Я бачив, як людина може перетворюватися на звіра, кілька таких істот втекло з лабораторії. Ми досі не можемо їх спіймати. Живими вони не даються. Адже ви чули смішну назву чупакабра? Так ось, у вас тут монстр страшніший. Ангели стверджують, що він метаморф - дракон.

- Дракон-чупакабра, - кахикнув Удав, - Я припускаю це, але у нас немає вибору, - містер Смітт пішов до виходу, кинувши наостанок, - Відпочивайте, докторе, у нас хороший бар. Завтра продовжите ваші дослідження. Тільки будьте ввічливим, все-таки ви досліджуєте якщо не бога, то дракона.

Доктор Ренлі стомлено сів на мокрий стілець, одразу схопився, вилаявся, розгладжуючи мокрі штани, і пішов геть з білої мокрої дослідницької. Шукати свою кімнату. Він погано орієнтувався у коридорах бази, хоча півжиття провів у підземеллях аналогічного сховища знань.