Діалог шостий

Олрой стрімко випростався, зі стогоном вхопився за спину. Кларк, зі співчуттям підсунув професору стілець. Професор відмахнувся, та все ж сів, нахилився до мікрофона, стиснув пухкі пальці на підставці, так міцно, що вони у нього побіліли. Обличчя почервоніло:

- Добре, - хрипкм від гніву голосом кинув войовничий вчений, і запитав, - чому тоді не Гіннунгагап*, чи не Хуракана**, чи не Нун***!? Зрештою! Адже я вірно вас зрозумів? Ви назвали себе творцем світу, і ніяк не менше?

- Ви можете мене назвати навіть Імлою****. Якщо врешті дасте відповідь на моє запитання, - Мумія зіскочив зі свого чорного п'єдесталу. Вчені відсахнулися. Понад міцне скло більше не здавалося захистом. Та стародавній поводився спокійно.. Підійшов до скла, розглядав співрозмовників, заклавши руки за спину, рухався повільно, плавно наче кіт. Очі змінили колір, стали людськими набули яскраво синього кольору. Кларк подумав, що прямий погляд цих синіх очей, підсвічених світлом, яке здавалося палало усередині неймовірного створіння, витримає не кожен.

Удав розглядав пошматований кулями одяг на Мумії. Звернув увагу на сміну кольору і будови очей, промайнула думка, – «справді метаморф, усе цікавіше й цікавіше». Для начальника відділу Артефактів постало головне запитання - що поранило це створіння до крові, якщо кулі не залишили на гладенькій смаглявій шкірі і сліду.

Кларк стояв якраз навпроти Мумії. Їх розділяло броньоване скло.

- Мусимо дати йому цигарки, - мовив психолог, і додав, - для кращого взаємопорозуміння. Адже він розмовляє, а не жбурляє у нас усім, що під руку потрапило.

Удав наказав помічникам принести цигарки. Та несподівано Олрой дістав з нагрудної кишені піджака нерозпочату пачку сигарилл, і простягнув Удаву зі словами:

- Цікаво, що він буде з ними робити.

- Те, мій люб’язний друже, що Вам, як звичайній людині, заборонено на базі, - посміхнувся Кларк.

- Що дозволено Імлі, не дозволено лінгвістові, - і собі усміхнувся Олрой, перефразовуючи відомий вислів. Здається у відомого вченого почалася фаза прийняття.

Несподівано Мумія із злістю подивився на Удава. Містер Сміт відвів погляд, глянув на психолога, очікуючи відповіді на подумки поставлене запитання.

- Про що ви думаєте? –Кларк відповів начальнику відділу Артефактів зустрічним запитанням. Він не міг зчитувати думки двох одночасно, особливо коли другий не людина - його думки недосяжні, крім тих які він хоче донести до опонента, а перший блокує думки.

- Про те, як його нейтралізувати, якщо він знову почне стільцями кидатися, я здається здогадався, що його поранило, - чесно відповів Удав.

- Він читає ваші думки, як billboard. Напевне краще не провокувати у ньому монстра, який кидатиметься меблями, - відповів психолог і замовк, він несподівано зрозумів що Мумія читає думки Удава незважаючи на сильний блок. Отже перша здібність – неймовірна сила, друга – не беруть кулі, а третя – телепатія. Що не мить то цікавіше. Кларк склав руки на грудях потираючи нервово підборіддя. Які ще дива його чекають?

- Третя контрольована трансформація, - додав Удав, - Я врахую, - містер Смітт і відійшов від скла.

Клар відчув як дрижаки залоскотали спину, отже Удав також телепат, він не тільки блокує думки а й читає. Потрібно бути обережнішим, «не думати про стіл».

У кімнаті з саркофагом дзенькнув і відчинився ящик ліфта для речей. Там лежали сигарилли, але не було ні запальнички, ні сірників. Мумія криво усміхнувся, взяв блискучу яскраву пачку із застереженням про шкоду паління і запитав у тих хто був за склом:

- Це жарт? Чи ви самі не знаєте для чого потрібні цигарки? - кілька секунд розглядав сигарилли з усіх боків, а потім відкрив, потягнувши за потрібний клапан, здер плівку, і поклав її в ящик вантажного ліфта. З нахабною і дещо зверхньою, усмішкою подивився на спостерігачів за склом.

Удав, Кларк та Олрой як діти зачаровані вправним фокусом, відкривши роти, спостерігали за звичними рухами прадавнього, викопного створіння.

- Якщо Ви Нун, - з викликом у голосі почав нову гру Олрой, - або, як ви себе називаєте - Апсу, то Вам не важко буде створити вогонь.

- Професоре? - Удав подивився на лінгвіста, злегка підібрав невдоволено губи, - на що Ви його провокуєте?

- Містере Сміте, він назвав себе богом, - з впевненістю у власній правоті відповів учений, - отже я проводжу експеримент.

Кларк склав руки на грудях, очікуючи що тепер утне Мумія, жартома застеріг:

- З такими експериментами він зараз спалить половину бази.

* Гіннунгагап (др.-сканд.Ginnungagap) - у скандинавській міфології первинний хаос, світова безодня. Дещо що позбавлене життя.

Спочатку виникло два світи - Нифльхейм і Муспельхейм, від їх взаємодії у порожнечі світової безодні зародилось перше створіння - Імір (Аургельмір). З Гіннунгагап беруть свій початок одинадцять річок, які омивають всі дев'ять світів.

** Хуракана - бог вітру майя, «той, хто кидає вниз», чиє ім'я означає «одноногий». Існує припущення, що слово «ураган» походить від імені цього божества. У Хуракана було троє богів-помічників чи втілень: Какулха-Хуракана (блискавка), Чіпі-Какулха (спалах блискавки) і Раша-Какулха (слід блискавки). Найбільш поширені його епітети: «серце неба», «серце землі».