Діалог п'ятий

- Назвіть своє ім'я? - повторив Удав. І з сумнівом поглянув на Кларка, - Здається, Ви помилилися - він не знає англійської.

- Апсу, - почули вони з динаміку.

Олрой здивовано розглядав юнака за склом. Несподівано схилився над мікрофоном, та забув про хвору спину і зі стогоном схопився за поперек. Цей хворобливий стогін почув той, кого оживили, він ледь помітно усміхнувся. Кларк відчув що той кого він назвав Мумією вивчає їх.

- Апсу? - недовірливо перепитав Олрой, і поцікавився, - чи ви знаєте, що вас знайшли у Єгипті, а не у Межиріччі? - Професор звинувачував Мумію у брехні.

- Невже? - перепитав Мумія, насміхаючись.

Кларк зрозумів, що це, щойно повернене до життя створіння прекрасно знає, де його поховали і звідки викопали.

- І ви стверджуєте, що ви шумерський бог? Першобог? Світовий підземний океан прісних вод?! - Олрой через збудження не помітив як підвищив голос. А крик і недовіра не допомагають налагоджувати контакт.

З ледь помітною усмішкою дивний юнак, який сидів на чорному саркофазі, відповів:

- Пафосно. Ви певні, що ваші шумери документально точно написали у Enuma elish історію створення світу? Чи це давня поетична фантазія жерців культу світлих богів, перекладена і записана релігійними послідовниками на Землі.

Правильна вимова, гарна англійська, спокійна манера спілкування викликала резонанс із тим вибухом емоцій, який продемонстрував Мумії щойно випав із свого саркофагу, з тим розтрощеним у пил стільцем, розбитим куленепробивним склом і розплющеними кулями на підлозі.

Удав і Кларк перезирнулися. Кларк самовдоволено усміхнувся, адже його припущення що Мумія знає англійську виявилися вірними. Удав подивися на нього з повагою. Психолог у цю мить зрозумів, що містер Смітт ще досить молодий чоловік і не такий вже він суворий та непробивний, це посада змушувала його бути неемоційним, наче справжній удав.

- Гарна відповідь чудовою англійською, - підкреслено схвально сказав містер Смітт, наче намагався приручти викопну істоту, додав. - Навіть сучасною мовою.

- Цей ожилий експонат, наче зачаровує. Небезпечно харизматичне створіння. Пане Смітт, він мабуть використовує гіпноз, - прошепотів Олрой. – А ще, він назвав себе богом. Бог знає чому він так себе назвав.

- А ви як думаєте, хто він? - запитав Удав, спостерігаючи, як Олрой Кенінгтон налаштовуючись продовжити розмову з Мумією, міцно стискає мікрофон, наче оберіг.

- Тільки розмовляючи з ним, ми те зрозуміємо. Але є небезпека. Розмова з цим, певно що, божевільним створінням, може зламати нам сприйняття світу, - Олрой говорив тихо, він був неабияк збуджений.

- Небезпечно мати чітке і міцно встановлене уявлення про світ - легко зламатися, - мовив Удав, не відводячи погляду від Мумії.

Лінгвіст не чув нічого крім власних думок, він вже натиснув на клавішу мікрофона і дещо агресивно говорив до Мумії:

- І як усе відбувалося? Документально-точно? - Олрой намагався змусити незвичного опонента пояснювати і доводити своє бачення світу.

- Я не світовий океан прісних вод, - засміявся юнак, і запитав те, чого від нього аж ніяк не очікували, - а у вас є цигарки? І не кажіть, що на цій базі можна палити. Бо це мене засмутить.