Діалоги в Леополісі
Він: Рожевий вірш
Яке бенкетування білих
і рожевих тонів!
Еміль Золя. “До Нінон”
Осінній вечір. Цей холодний жовтень.
Тонка шкірянка на Її тендітнім тілі.
На ланцюжку підвіска Діви.
Очей глибин чарівність кара.
Уста рожеві, почуття і настрій.
На вибір квіти: білі і рожеві.
Букет один казковий має колір -
Їй подарую саме цей.
Палаю серцем і горю душею.
Це щастя: бути з Нею поруч.
Коли ж Її легкі стихають кроки,
У темряві густій я замерзаю.
Прозаїк я поганий: слів бракує.
Як пояснити ставлення до Неї?
Це не закоханість - я впевнений у тому.
Не поклоніння божеству так само.
То що тоді це з моїм серцем?
Недуга лихоманить душу.
Її побачу, скажу стиха:
“Пробач, та я Tебе кохаю...”
Відредаговано: 18.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
