Водоймище у серпні. Бризки щастя
І щирості взаємної кришталь.
Я цілувати намагаюсь лячно
Все, що блакитний клаптик не сховав.
Трикутники купального бікіні
І родимок на тілі авангард.
У мене ж раптом сироти на шкірі -
Під сонцем виглядає це, як жарт.
Пірнаю ж, брасом хоч з півсотні метрів
Гладінь руками хутко розсічу.
Аж гульк очима із водойми нетрів -
І поглядом Тебе вже лоскочу.
Ти за східці тримаєшся, малеча.
Хоч не ляка Тебе ця глибина,
Та я вже поруч: водна ворожнечо,
Сховай зловісне притягання дна.
О, Чарівнице прагнень, Німфо щастя,
Не втопить нас бездонність почуттів:
Шаленство мудрих розуму віддасться
І вірю я у штиль для двох плавців.
Коли ж здіймуться в морі буруни,
Джакузі лиш замінять нам вони.
Відредаговано: 18.04.2026