Діалоги в Леополісі

Він: Шаленство мудрих

Водоймище у серпні. Бризки щастя

І щирості взаємної кришталь.

Я цілувати намагаюсь лячно

Все, що блакитний клаптик не сховав.

 

Трикутники купального бікіні

І родимок на тілі авангард.

У мене ж раптом сироти на шкірі -

Під сонцем виглядає це, як жарт.

 

Пірнаю ж, брасом хоч з півсотні метрів

Гладінь руками хутко розсічу.

Аж гульк очима із водойми нетрів -

І поглядом Тебе вже лоскочу.

 

Ти за східці тримаєшся, малеча.

Хоч не ляка Тебе ця глибина,

Та я вже поруч: водна ворожнечо,

Сховай зловісне притягання дна.

 

О, Чарівнице прагнень, Німфо щастя,

Не втопить нас бездонність почуттів:

Шаленство мудрих розуму віддасться

І вірю я у штиль для двох плавців.

 

Коли ж здіймуться в морі буруни,

Джакузі лиш замінять нам вони.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше