Діалог із собою

Вето

Час тисне у скроню своїм пістолетом.
Нейрони лоскоче іржавий патрон.
На всі твої правди накладено вето.
Зрада скасовує право на трон.

Ця роль тобі личить. Ти в ній одіозна.
Фурор гарантовано в показах мод.
Було щось між нами справжнього? - Хто зна...
Зухвало всміхався в тобі ляльковод.

Дозвольте, нарешті, піти, коменданте!
В локальний катарсис подалі від міст.
Полеміка - ніби комедія Данте:
На кожному колі прихований зміст.

Для мене ти вкотре персона нон ґрата.
У цій номінації виграла приз.
У договір чітко фіксована дата.
Підпис. Печатка. Останній каприз.

Андрій Кошик

Подобається

#1266 в Різне
#246 в Поезія

У тексті є: почуття, історії, кохання

Відредаговано: 13.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись