Діалог із собою

Homo sapiens

Дні циклічно блукають у патерні.
Дах керує не зовсім тверезо.
В голові всі слова лише матерні.
Вже давно підготовлене лезо.

Існування здається в оренду.
Навіть, Бог дав життя напрокат.
Ти так прагнув в кінці хепі-енду,
А його відсудив адвокат.

В демократії все по порядку:
Ти для них лиш німий персонал.
Став свій гаджет мерщій на зарядку,
Щоб дивитись правдивий канал.

Пандемія глухих папараці.
Всюди й скрізь потенційний носій.
Homo sapiens важко від праці -
В нього в планах одна з рефлексій.

Ти готовий ковтати іржу,
Пити чай свій холодно-гірким,
Щоб ступити цей крок за межу,
Де ти будеш важливим ніким.

Подобається

#1266 в Різне
#246 в Поезія

Відредаговано: 13.11.2024