Діалог із собою

Вендета

Цей порив переріс у вендету.
Співчуття у повітрі ні грама.
Купували квитки в оперету,
А звучала якась фонограма.

Перепробував різні пульти.
Сто разів замінив батарейки.
Не спинити твої катапульти,
Вже поставила їх на рейки.

Я втомився тримати облогу.
Годі цих захисних медальйонів.
Так нещадно втоптала в підлогу
Два десятки моїх батальйонів.

Безпардонно врізáлась в артерії,
Наче голка в доріжки вінілу.
Ось вам спойлер з останньої серії:
Вгору хустку, мов прапор, білу.

Та у цьому свої привілеї:
Скинув оберти вплив пропаганди.
Після нас залишивсь на алеї
Лише слід і червоні троянди.

Подобається

#1266 в Різне
#246 в Поезія

Відредаговано: 13.11.2024