Діалог із собою

Бульдог

Дощ у вікна заніс камертон.
Підвіконня відстукують ноти.
Мокре листя - дешевий картон.
Осінь знову запитує: хто ти?

На дні пляшки засох натюрморт.
Душу дряпають голки каштану.
В скронях сваряться янгол і чорт,
Обговорюють суть твого плану.

Перекреслено наш епілог.
У дужках залиши́лись нюанси.
Думку гонить скажений бульдог.
Осінь знову заплутала шанси.

Врешті, стихне туман таємниць.
І байдужість підхопить танок.
Але досі твій колір зіниць
Скрізь у поглядах інших жінок.

Подобається

#1266 в Різне
#246 в Поезія

Відредаговано: 13.11.2024