Діалог із собою

Родимки

Дико шкалить у скронях тиск.
Пінг сповільнює рух пакету.
Я хотів би тебе на диск
Та сьогодні приніс дискету.

Ми нарізали зайвих кліше.
Нас інкогніто доля хостить.
Лише спогад як прес-аташе
Нівелює цю видиму постать.

В Сімсах знову завис персонаж.
Ця вистава добігла антракту.
Я так сильно ішачив на стаж,
А зарплату отримав по факту.

Я для тебе був завжди один:
Відпочинком, водою і киснем.
Час тече з кровоносних судин.
Давай разом цю вену затиснем.

Плавить ребра жаги печія.
Надновими спалахують родимки.
По ключицях вгадаю ім'я.
Я кохаю тебе. Хоч і подумки.

Подобається

#1266 в Різне
#246 в Поезія

Відредаговано: 13.11.2024