Діалог із собою

Охматдит

Паніка. Розпач. Розбиті палати.
Сльози і страх на очах немовляти.
Дитя, що спокійно у ліжку лежало,
Чомусь стратегічна ціль для "кинджалу".
Лікар, що мав лікувати дитину,
Тепер з-під завалу тягає цеглину.
Їб@ні сусіди, що мізками кволі,
Калічать й без того скалічені долі.
За сльози дітей і криваві халати
Ця недодержава буде палати.
Горітиме в пеклі кожен бандит.
Ми вам не пробачимо наш "Охматдит".

08.07.2024

Андрій Кошик

Подобається

#1266 в Різне
#246 в Поезія

У тексті є: почуття, історії, кохання

Відредаговано: 13.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись