Діалог із собою

Подорожник

Я до вас знов зі сповіддю, Отче!
Хай це стане моєю молитвою.
Закохався у серце дівоче,
Що водно́час моє ріже бритвою.

Її святість мов чиста криниця.
Та в прозорості стільки гріховного...
Ця краса для усіх таємниця,
Що веде до розкаяння повного.

Кожній рані на тілі по пластиру.
Прикладу до душі подорожник.
Оголю їй єство, наче пастору,
Як останній триклятий безбожник.

Перед Богом я дам їй обітницю,
Кожен гріх залишивши позаду.
Лиш тоді перетну я ту митницю,
Що веде до Блаженного Саду.

Подобається

#1266 в Різне
#246 в Поезія

Відредаговано: 13.11.2024