Діалог із собою

Шардоне

Напівсухими стали щоки.
Не разом вже чотири роки...
Щодня, вдягаючи кольє,
В ній прокидався сомельє.
Щоб заглушити всі ті болі,
Топила відчай в алкоголі.
Допомагала пляшка "Брют"
Зустріти вечора дебют.
Розрадою були для пані
Ковтки ігристого з Шампані.
До серця лила "Шардоне",
Аж поки втома не мине.
Під нотки Баха на роялі 
Губила смуток у бокалі.
Неначе їй давав пораду
Той кислий напій з винограду.
Коли ж кінчалося вино
І пульс її впадав на дно,
Зникали шуми голосні.
Та він приходив уві сні.
Душа палала від розлуки.
Нестерпними вже стали муки.
За мить утихли всі тривоги.
Вона, нарешті, біля нього...
Заснула тихим вічним сном.
Любов врятована вином.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше