Діалог із собою
Альфа та Омега
В великому місті у затінках вулиць
Ховався від світу хлопчик-прибулець.
Посеред чужої цивілізації,
Блукав наодинці в каналізації.
Хоч і мав силу, як у кентавра,
Боявся юнак із Альфа Центавра.
Та якось дівчисько з ім'ям Анабель
В смітті віднайшла його корабель.
Поглянувши в очі тій сироті,
Він вмить розчинився в її доброті.
Взявши за руку, відвів на подвір'я
І пальцем, без слів, показав на сузір'я.
Кивнула лише, підтвердивши згоду.
Дозволила з ним розділити пригоду.
Пасок безпеки, шоломи, скафандри.
На пару очікують зоряні мандри.
Шатл знайшов безпечний фарватер.
Нумо шукати нові альма-матер!
Попереду простір космічних пустот.
Облишили вимір розумних істот...
Тепер вони друзі, партнери, колеги.
Альфа став сенсом буття для Омеги.
Відредаговано: 13.11.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
