Діалог із собою
Вестерос
Сонця травневого тепле проміння
Творило на щічках її ластовиння.
Вітер гойдав її світле волосся.
Дівчинка - янгол. Вам не здалося!
Мрію плекала, тверду мов коріння,
Що якось зустріне казкове створіння.
Інші сміялись. Щодня новий жарт.
Та це лиш давало характеру гарт.
Вона усім серцем вірила в чари,
Хоч як би її не цькували почвари.
Крізь сльози і відчай вже йшла на балкон...
Як враз перед нею з'явився дракон!
Можливо, у це не повірили й досі.
Однак той момент все змінив в Вестеросі.
Дитя, яке гралось ляльками на пледі,
В мить обернулось прекрасною леді.
Сéрця зібрала кожен уламок
Та збудувала з досвіду замок.
Тепер їй відкрилися всі панорами.
Рани загояться. Лишаться шрами.
Силу в собі містить кожен перéріз.
Вітайте на троні принцесу Дейнеріс!
Відредаговано: 13.11.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
