Діалог із собою

Самурай

Скривавлений весь, блідий як сметана.
В руці ледь тримається гостра катана.
Навколо в снігу трояндові плями.
Тишою вкритий схил Фудзіями.
Мети він не мав, один лише шлях.
Досвід війни гартував у полях.
І жодного разу: ні після, ні до,
Цей воїн не зрадив свого бусідо.
Спокійний, неначе вода у ставку.
Він з честю приймає долю таку.
Вільний, подібно до вітру потоку.
Про нього складуть легенди та хокку.
Йому не важливо: до пекла чи в рай.
Загинути в битві жадав самурай.
За руку зі Смертю пішов під вінець.
Без страху приймає власний кінець.
Легкість у серці відчув наостанок.
Темряву знов перевершив світанок.
Нарешті родині він скаже "привіт".
Лишив після себе лиш сакури цвіт.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше