Діалог із собою

Диктатор

Сховавсь під землю коротенький глист.
Трагедія: тепер він терорист!
Боїться божевільний ліліпут,
Що вже за рогом і його капут.
Як древній цар, хотів він мати Русь.
"Нє думал, чьто так сільна абаср¥сь".
Щоночі прокидається із жаром,
Бо уві сні лиш "Дядя, вєдь нє даром...".
Дивується: ну де ж він дав так маху?
Ставши синонімом до фрази "Пішов нах#й".
Агенти НАТО знищили манери.
У всьому винні геї і бендери!
Хай нас не вчать, як жити! Кляті Штати!
Ми краще знаємо, куди нам ср@ти.
Які претензії до нас? Які образи?
Бурятам вже вручили унітази.
Той Дядя Сем - брехун і провокатор!
Я - справжній демократ, а не DICKтатор...
Якщо не вірите, спитайте пана,
Що вуса носить як у таракана.
Узріть месію, вдягнену у кітель.
Раби скандують: "Наш асвабадітєль!".
Від страху й нервів часто тягне стопку,
Та як малюк: постійно хоче кнопку.
Та підсвідомість його знає певно:
Все буде "по-домашньому...". "Душевно...".

Андрій Кошик

Подобається

#618 в Різне
#85 в Поезія

У тексті є: почуття, історії, роздуми

Відредаговано: 20.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись