Далеко від спільного щастя

1.5

На наших місцях сиділи Джихан І Алі 

в мене злегка затрусилися руки 

-ви ви що тут робити-  спитала я обурено 

-ми ми прийшли по племінника а ти їдь куди хочеш але сама мені всеодно це твій вибір не мій запамʼятай це 

-що значить їдь куди хочеш одна ,я то поїду звідси це точно але з сином на руках -я притиснула сина ближче до себе 

-мам ти зробила мені сюрприз коли казала що ми ще приїдемо ти збрехала насправді дядя Джихан і Алі летять з нами 

я подивилася на свого сина не знаючи що відповіси 

як тільки я хотіла відповісти Джихан встав взявши на руки Деніза.

Максим став на захист щоб Джихан нікуди не забрав сина але Джихан уже виходив коли Алі взяв руку Максима і зломав її 

я вибігла за сином коли вони вже сідали в машину 

-відпусти мого сина 

-це мій племінник і він не поїде   з Албори 

-поїде ще як

-ти собі так і думай а зараз роби що хочеш ,хочеш сідай коло сина а хочеш йди до свого…

-до кого свого ?А? Ти про що !

я така розлючена за це хамство це ж треба таке сказати  

-ну ти зрозуміла про що я, не  притворяйся  що не зрозуміла 

-я не зрозуміла а якщо і зрозуміла то краще б не чула це що за слова такі 

в цей момент Приїхали на машині два вірні друга які в них дома живуть і допомагають у всьому Джихану і його сімʼї  вони родиною живуть в Албори Жінка готує ,приберає  а чоловік і син допомагають джихану 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше