1.1

Пролог 

Ніколи не думала що мені доведеться приїхати в рідну країну з гробом чоловіка.
Ніч 
Дорога 
Син ,чоловік і я
Я за кермо.
Різкий біль.
В нас врізалися.
Кров 
Знайомий звук швидкої 
Лікарня 
Він помер.
Мій Коханий помер.
Я одна з сином 
Канада-Торонто 
Труна 
Дорога
Ми їдемо в рідне місто Артема
І це Адана  
Приїхали 
І це 
Албора

ми З сином їдемо в мікро бусі заді нас ще 3 машини 

це все Албора ми тільки на кордоні з містом а нас не пускають зі мною мій і Артема друг Максим він нас підтримує завжди і всюди 

А сьогодні ми їдемо разом щоб поховати мого чоловіка і батька моєї дитини .

заді приїжджає ще 2 машини це брат мого чоловіка Джихан Албора 

(Джихан і Артем не рідні ,рідне місто артема Адана тому що він народився в Туреччині батько з україни але з ним нема жодних звʼязків ,Артема ніколи не відділяв батько Джихана )

-пане офіцер чому ви не пропускаєте машину з труною мого брата 

-Нам потрібно перевірити чи там точно труп сам знаєш зараз тут таке твориться що навіть в те що в труні людина важко повірити 

я не вірила власним вухам коли вийшла я одразу ж хотіла підійти і спитати що він таке говорить але Максим стримав сказавши не влізати в ці розборки 

-пане коли таке було щоб я вам брехав тим більше в такий день дай нам спокійно поховати брата!!!

-Джихан я все розумію але ж …

-нема слова але в дома мати яка плаче за сином і вона хоча побачити вперше за скільки років сина  який вже вбитий!!

-добре але ти знаєш нам прийдеться всеодно потім поговорити тим більше що ти ту робиш в тебе заборона на виїзд дальше міста 

-я знаю тому прошу швидше нас відпустити в мене є ще 4 хв 36 секунд до того часу як мене почнуть шукати.але хто буде шукати якщо ви тут ?

-добре відпускаю давай швидше 

буквально 10 хвилин і Джихан підходить до мене він простягає мені руку для привітання 

-добрий день я Джихан Албора а ви ..ви Алла 

я простягаю руку і вітаюся з ним дивлюся в очі 

-так я Алла 

Максим простягає руку для вюпривітання але Джихан дивиться якось не дуже приємно на нього наче готовий вбити 

хоча можливо і готовий хто зна 

-добрий день я Максим друг Артема і Алли з Канади і одночасно адвокат 

Джихан  вітається з ним і каже 

-добре ми познайомилися а тепер по машинах і в дім 

-дім 

-так мати теж хоче попрощатися з сином чи не так 

в цей момент з машини виходить Деніз 

-мамо коли ми поїдемо 

-Деніз чому ти вийшов з машини 

син підійшов до мене і питає хто це я не встигаю відповісти як Джихан відповідає 

-привіт я Джихан твій дядько а ти тоже Джихан 

я обурююся так як сина всі називають Денізом але Артем захотів дати сину друге імʼя і з цим я не могла  нічого зробити 

-НІ він Деніз 

-він Джихан 

-Деніз 

-Джихан радий познайомитися з тобою 

збрешу якщо скажу  що в мене очі на лоб не вилізли коли почула що його брат каже моєму сину Джихан…..

продовження постараюся написати завтра сьогодні вже пізно і вибачаюся за помилки