У кожному місті, у кожній країні
Є місце
Де сходяться всі шляхи
Де збираються всі люди
Одночасно
щодня
Щоб на секунду припинити розмову
Перевести погляд
І подивитися туди
Де небо сходиться із землею
І сонце завмирає
наче між двох світів
Відливає жовтим знизу
Фарбує рожево-червоним верхом
І цієї секунди здається
Що ми не у місті
А на найвищій горі
Люди притискають ступні
До твердого асфальту
Наче ось-ось впадуть
З вершини до гарячої лави
вогненно-жовтогарячого заходу сонця
І всередині них
вибухає безліч почуттів
І щастя, і свобода, і надія
За мить
вони повернуться до звичайного життя
І забудуть
Про красу побаченого
Але лише до наступного дня
І якщо одного разу
Тобі стане страшно
Або сумно
Ти в себе знайди
І на край міста прийди
Відредаговано: 23.11.2025