Далеко від дому

Ніколи

Страшні слова не ті, що відмовляють
Не ті, що рясні сльози викликають
Не ті, що хочеться забути
Не ті, що можна не почути

Страшні слова, коли нема надії
У них дзвенить лише безвихідь
Перекреслені одним єдиним мрії
Без попередження заздалегідь

Слово страшне оте - ніколи
Ніколи більше не почути
Не бачити, торкатись, обіймати
Не могти зробити, що хотіли

Почути страшно, що не встигнути
Усе, що так спокійно відкладали
Не встигнути сказати, що люблю
Не встигнути віддати дань життю

Здається нам - усе кінця не має
Та життя тендітне і ламке
Щодня хитку рівновагу тримає
Бо мить - і як картковий будинок впаде

Подобається

#915 в Різне
#125 в Поезія

Відредаговано: 23.11.2025