Далеко від дому

Втрата

Тоді як я була малою
Спала з увімкненою лампою нічною
Бо по кутах ввижались у темряві
Знайомих й незнаних привиди біляві

Тепер, коли поглине ніч кімнату
Страхи народжуються знов і знов
Вже через те, що привид не прийшов
Значить, назавжди слід прийняти втрату

Нема таких у світі слів
Які б описували біль утрати
Кого знав все життя днів
Прийшов час Смерті забирати

Роки не вилікують до кінця
Як вчуєш запах, бачиш образ
Проходиш повз прості місця
Журба стискає тіло враз

І розумієш лиш одне
Немає раю на землі
І пекло в кожного своє
Свої розталі у імлі

Подобається

#938 в Різне
#124 в Поезія

Відредаговано: 23.11.2025