Далеко від дому

Сирота

Нема на білім світі всьому
Когось ще більш самотнього
Ніж молодої сироти
Без роду й племені свого

Сама-самісінька життям крокую
Стежин є безліч навкруги
Яку обрати знать не знаю
Заблукала в нескінченній хуртовині

Ні до кого не притулитися
Ні спитати поради й зігрітися
Забуте горе вже всіма давно
Забута й я, наче не було

І казки вже немає в грудні
Лиш спогади про теплий батьків дім
Несуть журбу, тому нестерпні
Але й душа втішається отим

Однаково чи буду жити, чи помру
Й на Різдво бажання нездійсненне
Не бачить більш близьких утрату
Ніхто щоб не відчув її зарано

Подобається

#933 в Різне
#129 в Поезія

Відредаговано: 23.11.2025