Ходять світом вісім мільярдів
В країнах, містах і у селах
Всюди тисячами сусідів
З тією самою кров’ю у жилах
Людей мільярди, і мільярди доль
Однакових і різних одночасно
Перетинаються без жодних посилань
Зв’язки зникають чи лишаються надовго
Чому ж у гущі цій народній
Нелегко так знайти людину
Свою людину, яка з тобою
Побуде трохи більше ніж хвилину
Й часом охоплює така туга
За людиною незнаною ніколи
Та нескінченного побуту метушня
Стирає в мить усі подоби
А потім раптом нестерпний біль
Пригадуєш обличчя, рухи, жести
Як хочеться людину ту знайти
Знайти свою та заспокоїтись
Відредаговано: 23.11.2025