Далеко від дому

Віра

Так вірила, що у травні
Відгонить вітер хмари тяжкі
Й осяє світло в бою
Крізь шибку оселю самотню мою

Так вірила в юності недавній
Що як пташеня оперене злечу
Й на чужині від дому далекій
В свободі себе віднайду

Так вірила в майбутнє нескінченне
Так підкорялась прагненням душі
Стрибала вище голови натхненно
Не бачила падіння інших до землі

Пройшла весна, одна і друга
Змінилось все, неначе буревієм здуте
Не принесла щастя бажана свобода
Лиш гіркота розчарувань моя винагорода

Палає серце болем втрат
Раніше ще незнаних зрад
Крізь окуляри несправджених надій
Не видно шлях за поворотом мій

Так вірила, що у травні
Прийдешнє диво сум розвіє
Здається, всі бажання нездійсненні
Та все ж на мрії заборон немає

Подобається

#1220 в Різне
#202 в Поезія

Відредаговано: 23.11.2025