Далеко від дому

Ціна

Вночі зорі, вдень сонце
Однакове небо над кожним
І наше місце під ним
Чи є воно справді таким

У вулицях, мостах і будинках
Все, до чого прагнули в мріях
Ми приїхали здалеку в надіях
Краще життя віднайти

Але чи знали ми ціну
Яку сплатити доведеться
І чи змінило б це знання
Наш вибір навмання

Солодкі слова усіх навкруги
Що добре там, подалі звідси
Процент правди ми підтвердимо точно
Приховаємо інше усмішкою брехні

Ціна життя на кращій десь землі
Яку ніхто ніколи не розкриє
Бо соромно зізнатись навіть собі
Що ми приречені до самоти

Йдемо країною нового життя
Розмови й сміх людей навколо
Ми дивимось на них і мовчимо
Хоч розуміємо кожне мовою їх слово

Щодня питаємо себе
Хто ми такі серед всіх
Чи є та межа, де вона
І як зважитись її перейти

Нам справді в чомусь краще тут
Але як змиритись з висотою ціни
Чому ми платимо її, а інші ні
Чи був у цьому сенс узагалі

Ми, приречені до самоти
Бачимо небо, однакове для всіх
І наче далека зірка вночі
Слабка надія ворухнеться в душі

Самотні тут, ще не забуті там
Без права на зворотній шлях
Щодня ми боремось з ціною
Лиш небо маючи з собою

Подобається

#918 в Різне
#125 в Поезія

Відредаговано: 23.11.2025