РОЗДІЛ ІІ. ПОЯВА РОЛІ - 6

***

Від Тома

“Є всередині тебе щось більше, ніж ти сам. І якщо ти попросиш — воно дасть тобі силу”, — епіграф до сценарію, який дав мені Тіль. Була пізня ніч. Я сидів на кухні і читав сценарій. Інколи відкушуючи по шматочку свого улюбленого сиру маасдам. У домі всі спали.

“ІНТ. КАФЕ — ДЕНЬ

Том сидить біля кавового автомату і читає якусь книгу. Більше у кав'ярні нікого нема. Тихо грає музика. Дзеленчать двері і заходить РОБЕРТ (40). Чоловік у костюмі, загрозливого вигляду. Том одразу підводиться і намагається продемонструвати приязний вигляд, хоча насправді — розгублений. Роберт ледь помітно оглядається довкола, і тоді ступає до дерев'яної стійки.

ТОМ

Доброго дня! Що бажаєте?

РОБЕРТ

Ти Том, власник цієї кав'ярні?

ТОМ

Так.

РОБЕРТ

Я від містера Леджера. Пам'ятаєш такого?

ТОМ

(злякано)

Звичайно.

РОБЕРТ

Тепер ця кав'ярня належить йому. Сьогодні прийде наш юрист і ви переоформите документи. Ясно?

ТОМ

Але... Чому? Я ж...

РОБЕРТ

(нахиляється уперед і показує зуби)

Ти прекрасно знаєш “чому”. І щоб я не чув більше ніяких виправдань.

(відхиляється назад)

Можливо, містер Леджер дозволить тобі тут працювати. На перших порах.

ТОМ

(белькоче)

Ти не можеш... Ти, сука, не можеш...

Видно, що у нього повний шок.

РОБЕРТ

(розлючено)

Що ти сказав?

Він раптом кидається до Тома, перескакує дерев'яну стійку і починає бити чоловіка. Той навіть не опирається — просто віддається в руки долі. Уже за кілька ударів, лице його перетворюється у закривавлену боксерську грушу.

РОБЕРТ

Не ламаю тобі руки лише тому, що ти маєш ними підписати папері, вилупок!!

Кров ляпає на блискучу поверхню кавової машини, і Том раптом починає сміятись. Роберт підводиться.

ТОМ

Американо з молоком хочеш?

Роберт із відразою і розгублено дивиться на поверженого супротивника.

РОБЕРТ

Яке нахрін американо??

Том, лежачи на підлозі, припіднімається на ліктях. Його обличчя все в крові, губи розбиті, але очі — цілком божевільні.

ТОМ

А чому не будеш? Я хочу зробити тобі американо з молоком. Хіба ти не любиш молочко?

Том губами наче смокче щось.

РОБЕРТ

(спльовує)

Приведи себе в порядок.

Роберт виходить із кав'ярні, а Том дивно сміється і важко підводиться із підлоги”.

Коли я взяв у руки текст, то сподівався, що він мене приспить. Але не вийшло... Він мене розлютив. І з кожною сторінкою ставав все дивнішим.

“Ти прокидається у домі повному людського м'яса. Саме “м'яса”, тому що упізнати у них людей уже дуже важко. Трупи порізані і розкидані абияк — ноги лежать купою на столі, на ліжку — нутрощі, а кишки розмотані по коридору. Спочатку тобі здається, що ти у домі сам, але раптом із-за рогу виходить величезний м'ясник. Це лисий чоловік у фартусі заляпаному з ніг до голови кров'ю. Його похмурий, відсторонений погляд падає на тебе. Уже за секунду твоє серце розганяється до пульсу в 150 ударів. Ти розумієш, що опиратись йому нема шансів. Але у цю мить м'ясник відводить погляд і суне далі.