МАСОНИ, МАСОНИ, НАВКРУГИ ОДНІ МАСОНИ!

Кандидати в масони мають вірити у Бога. Проте кандидата не просять пояснювати чи викладати своє розуміння Вищої Сутності. У масонській ложі заборонені дискусії про політику та релігію, і тому в рамках ложі масон не може бути поставлений у ситуацію, яка вимагає пояснити своє розуміння того чи іншого політичного чи релігійного питання.

"Масони" Вікіпедія

У мене остаточно й нестерпно розболілася голова, і ми завернули до аптеки дорогою на стоянку. У моєму минулому житті мені добре допомагав цитрамон. Аптекар дав мені аналог, що містить ацетилсаліцилову кислоту, парацетамол та кофеїн.

— Давно голова болить? — співчутливо спитала мене Пенелопа.

— Та пів дня вже, але останню годину особливо сильно. Найімовірніше, вітром надуло в машині.

— Добре, поїдемо з піднятим верхом. Лангедок відомий своїми вітрами, тут дме триста днів на рік, — виявила вона турботу, і мені була приємна її увага.

— А що таке Лангедок? — скривився я і, переломивши таблетку пальцями на чотири частини, як мене вчила мама, ковтнув її гіркоту насухо.

— Міцно тебе скрутило, навіть не почекав, поки я візьму тобі води. Може, залишишся в готелі?

— Ну вже ні. За тобою явно полюють, і я не знаю, як ми викрутимося з твоїм навчанням в університеті. А ти спокійна, і іноді це мене напружує, коли я думаю, що ти нездатна оцінити небезпеку адекватно.

— Це гра, Френк. І вона мені добре вдається, якщо навіть ти бачиш легковажну дівчину поряд з вічно напруженим охоронцем, який її щоразу рятує.

— Так ось чому ти...

— Не турбуйся так, я зміню джинси на ті, що трохи вільніші.

— От зараза...— пробурмотів я собі під ніс, а вона засміялася.

Тобто, головна перешкода, якщо дивитися збоку, — це я. Ну й добре. Поки відволікаються на мене, Пенелопа встигне вжити заходів.

— Як твоя голова? — поцікавилася вона, коли ми вже виїхали за місто. У машині стало затишніше та тихіше. А всього лишень — натягнутий матерчатий дах і підняте бокове скло.

— Відпустило, залишилися якій незначні явища у потилиці. Мені цитрамон допомагає за п'ятнадцять хвилин.

— Хочеш дізнатися про Вільних Каменярів? Адже читати, напевно, не зможеш через головний біль, та й ноутбук трястиметься на колінах, неприємно для очей, коли болить голова.

— Буду тобі дуже вдячний. Мені подобається, коли ти так детально розповідаєш про різні невідомі мені речі. У тебе дуже добре виходить.

— Почалося, як і все у цьому світі, з об'єднання розрізнених людей. Раніше храми, фортеці та замки будувалися, якщо не століттями, то десятиліттями точно. Каменярі жили зі своїми сім'ями на таких будовах, і не було нічого дивного в тому, що поступово виникали громади зі своїм неписаним чи навіть писаним статутом та правилами. Нові члени піддавалися випробуванням, і їх приймали в громаду, яка давала клятву у всьому допомагати і підтримувати "своїх". Ту ж саму клятву давав і новачок.

— Коротше, мафія, — уточнив я.

— Так, принцип ти вже зрозумів. Так ось цехів у ті часи...

— А які це були часи? — перебив я її.

— Дехто вважає, що першим масоном був Енох, інші— що цар Соломон та Ісус, але офіційно узаконені братства з'явилися у шістнадцятому — сімнадцятому століттях. Привілеєм цеху мулярів було вільне пересування країною. Художники, поети, архітектори та скульптори, навіть нотаріуси приєдналися до цього цеху саме через свободу пересування. Це збільшувало клієнтуру та особисту свободу. Ватажки цехів значно впливали і на політичне життя, аж до бунтів. Вони мали як капітал, що складався із внесків, так і авторитет для великої кількості людей. Згодом утворювалися й інші спільноти. Наприклад, пекарів та злодіїв. Спільність інтересів, допомога та взаємовиручка. Ось що мало значення, все інше було їм байдуже.

— Тобто люди самі виборювали те, що їм не могла дати держава і ті, хто стояв при владі?

— Правильно, — повернулася до мене усміхнена Пенелопа.

— Чудове рішення! Зрозуміло, чому їх забороняли! Я хочу бути масоном! — заявив я.

— Френсісе, ти жив у такій рабській країні, де й досі не розуміють, що спочатку не закон захищає людей, а люди захищають закон, який своєю чергою захищає їх. Тобто джерело та охоронець закону— це воля вільних людей, а не держава. І тим більше не забаганки купки негідників, які захопили владу і підмінили поняття державності. Тому тобі це й на диво. Але продовжимо! Пізніше такі об'єднання переросли у вільні міста, якими керувала найнята адміністрація. А вільні міста кидали виклик навіть королям та державам.

— Карфаген? — запитав я.

— Ні, він був зруйнований задовго до масонів.

— Тепер мені цілком очевидно, чому влада так не любила масонів.

— До речі, якщо я правильно пам'ятаю, на початку тринадцятого століття Марсель теж був вільним містом і в період хрестових походів на схід непогано на них заробляв. Коротше кажучи, перші спільноти людей за інтересами еволюціонували. Еволюція полягала в тому, що стали створювати незалежні від влади суспільства, братства, в які об'єднувалися люди, які прагнули краще жити. Ще з часів перших масонських громад у їхньому статуті прописувалася свобода віросповідання та рівність усіх членів об'єднання перед усіма. Щоправда, були й спільноти не з такими благородними цілями, наприклад, спільноти політиків, таємні церковні братства. Ну та в сім'ї не без виродка, як то кажуть. До речі, а ти знаєш, що виродками раніше в тебе на батьківщині називали вродливих людей? Від слова "вродився", — перейшла вона раптово на українську, — Але, повернемося до мулярів. Перші благодійні товариства також створювалися з подачі масонів. Масони спонсорували створення навчальних закладів, які називали університетами, оскільки цей термін означав спільноту або корпорацію людей, об'єднаних спільною метою. Церква тоді тотально все контролювала, і вирватися з її лап було неможливо. Тому в університетах обов'язково викладали богослов'я.

— Виходить, що масони протистояли церкві, утворюючи рівновагу?