Дайна
ЕПІЛОГ. Новий ранок
"Світ не вмирає — він змінює обличчя. Іноді, щоб почати знову, треба згоріти до попелу".
Минуло багато років. Про Верґорів більше не говорили — лише старі легенди згадували дівчину з очима, що світилися в темряві.
Селяни розповідали, що вночі над руїнами з'являється біла постать, а на світанку земля під тим місцем розцвітає, навіть посеред зими.
Одного разу мандрівник, що проходив тією дорогою, побачив дитину. Дівчинка стояла серед попелу, тримала в руках уламок чорного крила і дивилася в небо. На її грудях тьмяно світилася родима пляма у формі маленького дракона.
"Ти не сама", — прошепотів вітер.— "Світ пам'ятає".
І в її очах на мить відбилося золоте сяйво — те саме, що колись палало в серці Дайни.
Світ робив подих. І тиша знову народжувала новий початок.
#422 в Містика/Жахи
#5885 в Любовні романи
#1425 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 06.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
