ДАЙ МЕНІ ШАНС!
мабуть вдома спить
у тебе сонце
чай попиває вранці
чи свіжо змелену каву
мабуть зранку
у його проміннях
й похапцем
ти з ним робишся
надто ласкава
я принесу
одного разу вірші
і покладу
під двері букет
де буде найгарячіший
й тепліший
зі всіх складених
для тебе сонет
бо я кохаю
тебе ніжно
скромно забиваючись в куток
таким як є
я буду вічно
але дай мені
останній урок
останній шанс
що відлунює сенсом
останній раз
що змінить мене
останнім часом
я забувся про весну
і зрозумів
що без тебе помер
бо для мене ти
кава ранкова і чай
бо для мене ти
муза й радість
без якої не напишу
ніякий роман
і не зустріну
чудесну старість
де онуки будуть
бігати й жити
де забудуться
усі болі і втрати
де зустрінуться
нові діти
і поети
будуть сонячні вірші
писати
Відредаговано: 29.03.2020