Пролог

Ходять легенди, що в ніч проти Івана Купала усі примари та істоти, які взагалі коли-небудь існували з’являються перед людьми.

Тільки самі сміливі та відважні хлопці ризикували піти у саме серце лісу аби знайти там цвіт папороті. Проте віднайти її міг тільки той, хто був вперше закоханий чистою та незрадливою любов’ю.  Нечисть, яка з’являлась в цю ніч, плутала стежки молодих юнаків, аби назавжди збити їх зі шляху. Перед привабливими юнаками з’являлися мавки, які полювали на них, і легенда говорила – хто піде за ними, той заблукає і більше ніколи не знайде дороги додому. Багато хлопців потрапили у пастку до  цих, здавалося, невинних створінь, які виглядають, як надзвичайно гарні молоді дівчата. Зрозуміти, що це мавка можна по одній деталі – вони залишають після себе сліди босих дитячих ніжок.

Дівчата ж традиційно в ніч з 6 на 7 липня збирають цілющі трави, які мали особливу магічну силу, плетуть віночки та пускають їх за течією по воді. Це таке собі ворожіння на судженого – якщо її вінок знайде на іншому березі хлопець – за нього вона і вийде заміж, якщо ніхто не знайде – ще дівуватиме рік. Та старші жінки, бабусі розповідали, що не так легко зібрати букет.  Бувало, що в ніч коли дівчата збирали квіти та трави для вінка був повний місяць, і на полювання виходив вовкулака. Він шукає молоду, невинну та незайману кров...

Легенд існує багато, і кожна з них дивовижніша за іншу, та вірити чи ні залежить від кожного окремо. Все це здається таким неправдивим та дурним до тих пір, поки ти сам не стикнешся з цим особисто, і тоді дороги назад немає…