Глава 24

Не встигли ми розім'ятися, як побачили, що з трибун енергійно махає рукою Сашко, намагаючись привернути нашу увагу. Я гірко зітхнула, ледь стримавшись, щоб не стукнути себе долонею по лобі: через неочікувану бійку в жіночій роздягальні зовсім забула, що ми домовилися познімати сьогодні тренування для блогу. У хлопця був вільний час, тож він особисто виступав в якості нашого оператора. Бути знову блідою міллю в кадрі не хотілося, але не бігти ж фарбуватися посеред заняття - Ніна Ігорівна такої витівки не пробачить. Втішало лише те, що інші дівчата в розпалі сутички теж забули про зйомку, а так як планувалося, що хокеїстів сьогодні в полі зору бути не повинно, без мейкапу на льод не вийшла лише чепуруха Ліля, для якої косметика була другою шкірою.

- Думаєш, є шанс, що хтось підпишеться на канал після цього відео? - розсміялася Аліна, хоч сміх і вийшов трохи вимученим і сумним. Я потисла плечима і похитала головою, намагаючись висловити свої сумніви, але це вже не чіпляло. Дівчина навіть не приховувала свого апатичного настрою, мене ж рятували умовні рефлекси, вироблені роками практики - на льоду, все, що не стосувалося фігурного катання, ніби переставало існувати. 

- Треба було бійку знімати! - авторитетно заявила Рита, яка не те, щоб знімати, заглядати всередину боялася, коли дівчатка на кілька хвилин злетіли з котушок.

- Можу повторити на біс! - Огнєва під'їхала до дівчини, легенько зачіпаючи ту плечем, а Рита, вловивши її тонкий натяк, відскочила від білявки, як ошпарена.

Коли Ніна Ігорівна вийшла на лід, то привітно махнула рукою хлопцеві: не знаю, як рудоволосому вдалося умовити Жарову, але вона дозволила хокеїсту вийти на лід та знімати крупними планами. Навіть сама щось розповідала в процессі, задоволено посміхаючись на камеру. Перезиралися з дівчатами здивовано, не чекаючи побачити тренера в такому добросердому настрої - у ці години вона навіть ганяла нас менше, ніж зазвичай. Все ж об'єктив, спрямований на людину, творить дива. Коли до нас приєдналася хореограф, підтягнута світловолоса жінка, що відповідала за постановку номера, Ніна пішла до себе.

- Наступної суботи ви виступаєте на хокейному матчі в перерві між таймами! - я хутко згорнула з траєкторії руху та з зусиллям вперлася ковзанами в лід. Різко загальмувала, навалившись на ребро леза, а з-під металу полетів сніг, зрізаний з поверхні.

- Виступаємо з чим? - з подивом в голосі відгукнулася Рита, а я відчула як щелепа впала на рівень льоду. Сьогодні вівторок, рівно тиждень як ми почали займатися, але програму з хореографом ставимо тільки друге заняття поспіль. Питання дівчини було цілком логічним, бо в нас навіть концепції виступу немає, не кажучи вже про готовий номер. І навіть про синхронність. - Ми думали, що у нас ще як мінімум півтора місяця! Ви ж розумієте, що ми просто зганьбимося? Ніхто з нас не катався в колективі, нам потрібен час! 

- Дівчата, я розумію, але нас всіх пов'язує контракт! - хореограф Ліда розвела руками, показуючи, що рішення прийнято на горі і обговоренню не підлягає. - Скажуть виступати завтра, будемо виступати! Почнемо з ковзання блоком, беріться за руки! Хутчіш!

Відпрацьовувати елементи синхронного катання ми почали з самого першого заняття, але виходило поганенько. Кожна з нас звикла бути одна на льоду, прислухатися тільки до себе, а тепер від нас вимагалося стати одним організмом, рухатися однаково. Не знаю, як це вийшло, але я відразу ж опинилася в самому центрі, по праву руку стояла Аліна і Ліля, по ліву - Рита і Ліза. Ці місця негласно закріпилися за кожною з нас. Після того, як ми утворили живий ланцюг, поклавши руки одна одній трохи нижче ліктя, пролунав обожнюваний мною до скреготу зубів звук свистка. Ноги зігнуті в колінах, поштовх внутрішнім ребром ковзана, і ось ми намагаємося проїхати перший відрізок.

- Спини прямо, не нахиляйтеся вперед! - виправляє Ліда, яка відповідає не тільки за хореографію, а й за нашу синхронність на льоду. - Руки використовуйте для балансу! Так, тепер поштовх лівою ногою! Ковзаємо! Ногу трошки піднімаємо над льодом! Так, Ліля, злітати нікуди не треба, це не "ластівка".

Коли я катаюся одна, кожен рух виконується автоматично. Не думаю над тим, як тримати руки, на яку висоту підняти ногу після поштовху, скільки секунду потрібно ковзати на опорній нозі, перш ніж друга знову торкнеться льоду. Зараз все здається, настільки неприродним, чужим, ніби я вперше встала на лід, і ось-ось втрачу рівновагу, якби не підтримка дівчаток з двох сторін.

- Молодці! - плескає в долоні Ліда, коли ми зупиняємося біля протилежного бортика. - Кілька метрів було добре, я навіть повірила, що ви команда! Зараз знову те ж саме, але будемо на рахунок! До речі, здорово придумали з відео, будете дивитися на свої помилки вдома!

- І ще п'ятдесят тисяч чоловік! - не стримавшись, додала похмуро Ліля, яка вічно намагалася виконати якісь немислимі па під час звичайного ковзання. Закусила губу, щоб не розсміятися вголос, і видала незрозумілий хрюкаючий звук. Дівчатка озирнулися на мене і підтримали гучним реготом.

- Ми знімаємо відео для блогу! - пояснила нашому тренеру цю колективну істерію Рита. - Якщо хочете, додайте пару слів від себе!

- Так, глядачам буде цікаво знайомитися з тренерами, - підтакнув Сашка, виникаючи поруч з жінкою і тикаючи камерою їй в обличчя. - Скажіть, вони ж не зовсім безнадійні?

Була третя година на льоду, я відчувала себе так, ніби по мені не перший раз проїхалися катком, і від його питання стало смішно і водночас з цим якось легко, вільно. Звісно, ми не безнадійні, кожна з нас опинилася тут не випадково, та й майстра спорту я отримала не за гарні оченята. Але безглуздо сподіватися, що вистачить півтора тижні, щоб перебудуватися і з одиночок стати справжньою командою синхроністок. Ми ледве можемо проїхатися блоком, не кажучи вже про коло чи інші елементи. Спонсори не можуть очікувати від нас більшого. Коли я це зрозуміла страх відійшов на задній план: моя кар’єра не скінчиться, якщо ми налажаємо на цьому виступі. Ніхто не вимагає від нас технічної вправності, не буде жодних балів, лише глядачі, які хочуть побачити видовищне дійство в перерві між грою, а його можна створити правильно використовуючи сильні сторони кожної з нас. В мене з’явилося декілька ідей з приводу майбутнього номера.