Глава 19

Я погано спала другу ніч поспіль. Якщо вчора прокидалася від кошмарів, де я сиджу в кущах, і мене раптово за комір куртки хапає рука Макарова, то сьогодні була зайнята важливою місією. Залишалося всього два дні, щоб підібрати стерпне житло, до того, як меня попросять з готелю. Хоча варто визнати, за невеликий період самостійного життя мої вимоги різко знизилися - зараз хвилювало тільки зручне розташування, бажано в пішій доступності від Льодового. І відсутність тарганів.

Я гортала сайт, переглядаючи варіанти, приблизно до четвертої, зовсім забувши, що за новим розкладом мені на лід вранці. Коли згадала, на сон залишалося всього кілька годин, але гріло душу те, що половина справи зроблена - квартира є, і я навіть відправила заявку. Залишалося зустрітися з агентом, подивитися її наживо і попросити батька внести оплату. Рамки власного бюджету я відчайдушно переступила, без його допомоги не впораюся.

Вставала з ліжка, тільки розуміючи, що безнадійно спізнююся. Останнім часом з пунктуальністю у мене були розбіжності, за контрактом мене навіть могли штрафувати за це. Хоча байдуже: документи не підписані, грошей я і так не отримую. Влила в себе два кухлі кави, щоб трохи прийти до тями, й почала збиратися похапцем.

З хокейною командою ми з очікувано зіткнулися в коридорі. Вони довгою вервечкою шкутильгали в повному обмундируванні в роздягальню, один за одним, втомлені й мокрі. Я проходила через натовп знайомих облич, намагаючись відшукати поглядом Бєляєва, і кивала всім, хто зі мною вітався - на "землі" з багатьма встигла познайомитися ближче. Єгора ніде не було видно, натомість інший хлопець чіпко схопив мене за лікоть і відтягнув убік. Терміново вирішив про щось мене повідомити.

- О, Корольова, привіт! Ти мені як раз і потрібна! - я так розгубилася, що навіть не стала пручатися. Добре хоч дівчата не відходили від мене ні на крок і обступили нас з цим рудоволосим щільним кільцем. - Мене звуть Сашко, про всяк випадок, - я склала руки на грудях і багатозначно підняла брови, чекаючи адекватних пояснень. Будуть мене ще всякі по коридорах тягати за собою. - Білий, ти теж іди сюди! - він помахав рукою хлопцеві, який вийшов з-за рогу в компанії капітана.

Ледве вловимо посміхнулася Єгору, намагаючись не привертати зайвої уваги оточуючих, хоча за нами все одно пильно стежили, і він відповів мені так само. Не привіталася з хлопцями з усіх нас тільки Аліна, вона в цей час мовчазно пускала очима блискавки в свого колишнього. Дівчина стояла так близько, що я торкалася її плечем та відчувала, як напружилося її тіло. На медогляді ми не встигли з нею договорити про їхні стосунки, тому я досі нічого не знала.

- Чого тобі? - посміхаючись, запитав Бєляєв, підходячи впритул і закидаючи руку товаришеві на плече. Той без зайвих слів дістав з кишені телефон і включив відео, на якому я відразу впізнала себе. По голосу. А потім мене було вже не відірвати від екрану - ось хто на тренуванні постійно бігав з камерою в руках. Дивилася та шкодувала, що єдина з дівчат вирішила не морочитися з макіяжем: на тлі смаглявої Лізи з яскраво підкресленими рисами обличчя, з якою ми стали головними героїнями ролика, я виглядала блідою поганкою. Але сьогодні мій пошарпаний вигляд, однозначно, був гіршим за той день.

У фіналі слова тренера, який радив Макарову навчитися програвати дівчатам, а тоді крупним планом - я обіймаюсь з Бєляєвим. Від цих кадрів у мене пропав дар мови, а по шкірі табуном пробігли мурашки. Знято було хоч і без дозволу, але за такий монтаж я готова пробачити, що завгодно - у рудого явно талант від Бога.

- Можете лаяти мене скільки заманеться, але за два дні майже п'ятдесят тисяч переглядів! Я ще й посилання на ваші профілі додав в описі! - я подивилася на цифри і не повірила власним очам. Невже так буває? Але тепер хоч розуміла, чого мій телефон протягом ночі без зупинки вібрував від вхідних повідомлень. Підписники в моєму "інстаграм", звісно, і до цього були активні, але вже другий день там ніби всі сказилися від шаленої любові до мене. Довелося відключити всі сповіщення в налаштуваннях, щоб не відволікатися щохвилини. Останній раз я отримувала так багато уваги, коли мене протягом сорока секунд показали в новинах на головному каналі країни, а потім ще опублікували це відео на “ютубі”. - А ще в коментарях вас з Єгором шипперить кожна друга дівчинка... Здається, всі ці роки я чекав саме на вас! - рудий сяяв, як маленька зірочка, і широко усміхався, демонструючи металеві дужки на практично ідеально рівних на зубах.

Я не розуміла, що говорити, але варто було визнати, самолюбство цей ролик потішив. У складному рішенні допомогла Хворостіна, якій на відміну від мене сподобалося, як вона виглядала в кадрі.

- Що далі знімаємо? - запитала дівчина без зайвих прелюдій.

- О, наша людина! - рудий пустотливо підморгнув їй, а потім озирнувся на нас з Єгором і заскиглив. - Ви теж згодні? Глядачі хочуть романтики! А я хочу, щоб на наших іграх трибуни ломилися від глядачів! Ден скажи їм! - в хід пішли заборонені прийоми. Ми почали сміятися, навіть Аліна розслабилася, перезираючись з колишнім хлопцем. Капітан вже не поводився, як брутальний козел, і поруч з ним було досить комфортно. Наскільки я могла судити, вони з Єгором ніби як друзі. Хоча в їх стосунках розібратися було складніше, ніж в конструкторі "Лєго".

- Ні, нехай самі вирішують! - потис плечима Денис, скидаючи з них відповідальність. Я беззвучно усміхнулася і глянула на шатена, який теж дивився на мене, хитро мружачи горіхові очі. Він запитливо скинув підборіддя і підняв брови, даючи мені можливість прийняти рішення. Якщо погоджуся, то хлопці знайдуть спосіб переконати його, отже, ми постійно будемо вдавати закохану парочку. Хоча, бачачи цю хитру посмішку на обличчі, я зрозуміла - його і вмовляти довго не доведеться.