Глава 5

Ніколи не любила дзвінки або повідомлення з незнайомих номерів.

Те, що я побачила, відкривши відео… було шоком! Судіть самі.

У нижньому кутку кадра дата - 25.04.2020. (Через якісь чотири дні я повернуся додому). Кабінет мого чоловіка. Він стоїть біля свого столу. Високий, гарний, абсолютно спокійний. Спокійний настільки, що нагадує пам'ятник, а скоріше манекен. Перед ним стоїть його секретарка. Я бачила її, коли приїжджала до нього в офіс. Ефемерне блондинисте створіння. Мені вона здалася зовсім молоденькою дівчинкою з пухкими губками, величезними наївними очима і ладненькою фігуркою. Кожен раз, коли я приїжджала, вона так дивилася на мене, що я мимоволі згадувала анекдот про собаку, з миски якої їв гість господарів. Але в іншому, дівчина як дівчина. Нічого особливого.

Так ось, стоїть це чудо перед моїм чоловіком. Через напівпрозору блузку видно оголені груди. Вона простягає руку, торкається його грудей. Гладить його. Він просто стоїть і дивиться. Вона повільно розстібає його сорочку, запускає під неї свої долоні, пестить його. Він просто стоїть і дивиться. Потім вона розкрила його сорочку, завмерла на хвилину, розглядаючи його. Потім припала до його грудей, легенько торкнулася губами соска. Потім я почула її легкий ледве чутний стогін. Він все ще просто стояв і дивився. Не схопив її за руки, не відштовхнув. Стояв і дивився. Вона зняла з нього сорочку. Завмерла, милуючись ним. Потім підійшла дуже близько, майже впритул. Провела пальцем по його губам, наче вимальовуючи їх по контуру.

І тут він нахиляється до неї і цілує в губи. Довго, повільно, наче смакуючи. Так по-справжньому.

Раніше я не особливо розуміла, що означає вираз "серце обірвалося". Тепер все змінилося. Я не могла повірити. Це якийсь сюр! Я, чесно кажучи, відчула себе так, ніби мене збило КамАЗом.

Відкинула телефон у бік, як якусь жахливу мерзоту типу дохлого пацюка. Він влучив в м'який підголівник ліжка. Мене пересмикнуло і почало дрібно трясти. Не усвідомлюючи, що роблю, вийшла зі спальні і пішла шукати Даньку.

Він був у себе в кабінеті. Через прочинені двері я побачила, що він дивиться відео з камер спостереження. Відчинила двері ширше. Він навіть не помітив. Зате я змогла роздивитися картинку на моніторі. Там якраз Жека обіймав мене за талію і цілував в шию. Даня сидів напружений, сильно стиснувши кулаки. Чудово! Нехай дивиться! Дивись, безсоромна ти сволота, дивись! Може відчуєш хоч дещицю того болю, яку відчуваю зараз я.

Закривши двері, попрямувала на кухню. Не знаю навіщо. Просто так. Там на столі стояла недопита пляшка віскі. Чудово! На автоматі беру склянку, лід, пляшку та йду в спальню. Жадібно випиваю першу порцію. В очах потемніло, в грудях розлився жар і опустився в шлунок приємним теплом. Мій затишний світ тільки-но було зруйновано. Накрило... мідним тазиком. Це якщо культурно, а якщо як є насправді, то... Всім все зрозуміло. Наливаю ще і в кілька ковтків випиваю.

 І тут, нарешті, відчиняються двері і заходить ця блудлива гадина. Я завмерла, не знаючи, що робити. Просто дивилася на нього. Він став роздягатися. Розстебнути сорочку у нього виходило з трудом. Я виразно побачила її рученята на ньому. Весь випитий щойно віскі вдарив мені в голову. Що я говорила і робила пам'ятаю туманно. Це була чистісінька імпровізація. Пам'ятаю тільки тріск тканини, його сильні руки, які утримують мене, він щось там говорить.

Ще болять долоні. У мене просто дике бажання закінчити розпочате. Вбити його до бісової матері!

За вікном набирає обертів світанок. Зовсім світло стало. А я ще очей не зімкнула. На повторі ця пісня:

"Тепер я знаю те, що знаю, і це боляче!

Навіщо ти так зі мною? Що тепер робити з тобою мені?

Іди! Залишся! Зникни!

Вернись! Геть забирайся!

Немає сил не бути з тобою разом,

Немає сил любити тебе!

Мовчи, збреши мені ще раз,

У всьому і чесно зізнайся!

Немає сил не чути твій голос,

Немає сил пробачити тобі!

Все це не зі мною,

Це чийсь кошмарний сон,

Ні-ні, немає ніякої іншої,

А є тільки я і він! "*

Я намагаюся зрозуміти, як і чому це сталося з нами. Мені потрібно терміново з ним поговорити. Я хочу дізнатися "Чому?", Запитати: "Навіщо ти так зі мною?"

І ось я стою поруч з диваном в його кабінеті і дивлюся на спокійно сплячого поки ще мого чоловіка. Я люблю дивитися, як він спить. У цей момент він такий беззахисний. Акі янгол. Я завжди думала, як добре, що сплячим його бачили не так багато жінок, адже він такий солодкий, коли спить. Його розслаблені губи нагадують мені пелюстки троянди. Ви коли-небудь торкалися губами до квітки шикарної троянди, яка повністю розкрилася? Спробуйте, це приємно. У нього абсолютно чудові губи. Ще вчора я б не втрималася і поцілувала їх. Але сьогодні все по-іншому. На жаль, деякі речі залишилися незмінні. Наприклад, те, що я стою тут, як остання дурепа, і милуюся на свого зрадника-чоловіка. Хай тобі, мала, ти зовсім злетіла з котушок?! Різко обертаюсь та йду, так і не зрозумівши на що я розраховувала, прийшовши сюди.

Раніше я за собою такого не помічала, але я, напевно, збочена мазохістка. Я вирішила додивитися це прокляте відео до кінця. А раптом він її поцілував, а потім відштовхнув і пішов. Або вигнав її до чортової матері!