- То з кого будемо на цей раз вибирати? – спитала чорноброва та чорноока жінка, смакуючи новий чай, який вчора забрала на Новій пошті.
Опанаско відсунув медовий пундик, та посміхнувся відьмі.
- А хто у нас серед бажаючих?
Відьма відкрила ноутбук, та почала перераховувати тих бажаючих орендувати аутентичний будинок в Моршині на два тижня.
- Полковник у відставці, лікар-хірург, фітнес інструктор навіть.
- І що, всі одинаки?
- Так, всі як один! – посміхнулась відьма, поцупивши з корзинки пундик, надісланий Оксаною.
Скільки всього встигає, Опанаска раз в місяць балує, ось чай новий презентувала, сама збирала, сортувала та підбирала букет.
Гарний до речі букет виявився, посміхатись від нього хочеться, і всіх трьох одинаків за раз ощасливити.
- Та де вони тут помістяться, - скипів Опанаско, - на вашому овербукінгу ще двох можна провести, але трьох!
- І як пропонуєш вибирати? – солодко потяглась відьма, піднімаючись з-зі столу.
А на далекій полонині я нарешті дочекалася Опанаса, який повернувся додому, точно вловивши, що плов достиг в казані, наповнюючи кухню запаморочливими пахощами.
- Цукерочка, моя, - промуркотів, палко цілуючи, та обнімаючи.
А я вкотре подумала, що у кожного в житті повинна трапитись саме така цукерочка, яка зможе пов’язати, склеїти або зацементувати. То вже вам вирішувати з якою інтенсивністю та на який час.
Ось і все - найкращий відгук - це зірочка, а читачам подяка за приділену увагу, та до зустрічі в нових історіях!