10 частина

Емілія- я б з радістю, але мене ніхто звідси не випустить

Фелікс- саму ні, а зі мною так

Емілія- ти зараз серйозно?

Фелікс- звичайно

Емілія- тоді пішли

Вони вийшли з кімнати та направились на двір. До болю знайомий парк з яким пов’язано сотню емоцій. На жаль, через ці спогади дівчина зразу за сумувала.

Фелікс- чому така кисла міна?

Емілія- знаєш тут було багато чого і зараз це все у мене в голові

Фелікс- тоді подумай про щось інше

Емілія- про що?

Фелікс- як завтра ти втреш носа тому негіднику чи про те, як нарешті потрапиш до власного світу

Емілія- навіть не знаю

Фелікс- або просто зосередься на мені

Емілія- ти це про що?

Фелікс підійшов до неї занадто близько (менше метра), від чого серце дівчини почало битись занадто швидко.

Фелікс- просто забудь про існування цього всього, та поринь у тепер, у цю мить де лише ти і я

“Де лише ти і я” відбилось у голові принцеси відлунням.

Але найцікавіше те, що за ними спостерігали друзі і просто не могли втримати радості і сміху. Та не всі були раді цьому виду. Зак побачив це також і був не на жарт роздратований.

Емілія- я до себе, вже прохолодно

Фелікс- я тебе проведу

Емілія- не потрібно

Фелікс- тоді у тебе будуть проблеми

Емілія- тебе ще довго чекати?

Хлопець усміхнувся та побіг до дівчини.

Після цієї прогулянки принцеса не хотіла покидати ті прекрасні емоції. Та сон переборов її і вона заснула з прекрасними сновидіннями.

Ранок, вирішального дня. Емілія вже прокинулась та поринула у свої думки, які через кілька хвилин перервали служниці зі своїм “принцесо, ось Ваш перукар”, “а тут Ваша сукня” і все в тому роді.

Мері- мені не віриться, що ти стоїш зараз у весільній сукні

Емілія- а мені як не віриться

Мері- і як пройшла ваша вчорашня прогулянка?

Емілія- ти все бачила?

Мері- від самого початку

Емілія- а хіба можна спостерігати за особистим життям твоєї майбутньої королеви?

Мері- мені як вашій вірній служниці та найкращій подрузі варто знати про все, що з вами відбувається

Емілія- викрутилася

Мері- і таке я вмію. Отож коли дзвін проб’є три рази, нам потрібно виходити з кімнати

Емілія- а коли він буде бити?

Мері- коли прийдуть всі гості та прості люди

Емілія- тобто ми його осоромимо перед великою кількістю народу?

Мері- правильно думаєш

Емілія- а це вже цікаво

Сем- дівчата ви як?

Джейкоб- прикрийте мої очі від настільки сліпучої краси

Теренс- обережно не втрать зір від цього

Ми всі поринули у сміх. Я так сумувала за ними всіма.

Мері- а де Фелікс?

Лео- його король викликав

Емілія- це занадто підозріло

Кріс- ти думаєш він щось може зробити з ним?

Рей- чому ви почали говорити за погані речі? Врешті-решт сьогодні ми звільнимо нашу принцесу та заберемо додому

Дерек- один, два, три. Пора в залу для церемонії

Ми направились туди. З однієї сторони було страшно, але інша мене переконувала, що більше я ніколи в житті не побачу його та цей клятий замок. Заграв оркестр, багато людей дивилось на мене здивовано та презирливо. Емілія підійшла до вівтаря та стала напроти Зака.

Зак- ти дуже вродлива

Дівчина ніяк не відреагувала на це. Їй було бридко стояти разом, тим більше говорити.

-сьогодні ми зібрались заради того, щоб повінчати у шлюб цих прекрасних молодих людей. Чи готовий Ви, принце Зак, взяти за свою дружину цю дівчину?

Зак- так

-чи готові Ви ,Еміліє, взяти за свого чоловіка принца Зака?

Емілія- (вона повернулась до принца та глянула йому в очі. Спочатку так ніжно та спокійно, а потім різко злісно та з ноткою “я тебе знищу”) знаєте напевно ні. Я не хочу жити все своє життя з цим покидьком. Люди, він одружується зі мною лише через те, що я маю сили. Він ніколи мене не кохав та просто використав. І ви далі хочете, щоб він був вашим королем?

Зак- закрий свій рот!!!

Всі присутні були шоковані тим, що відбувалось. Особливо вони були вражені криком майбутнього короля на дівчину.

Емілія- а хто ти такий, щоб на мене підвищувати голос?

Зак- якщо ти скажеш ще одне слово в мою сторону твій дружок, як же це по-культурному сказати? Точно (він підійшов до дівчини ближче та нахилився до її вуха і сказав) він загине. Приведіть його

Через інші двері виходять двоє охоронців разом із…

Емілія- Фелікс!!!

Зак- так от як тебе звати. Отож повір я його вб’ю

Емілія- ти думаєш, що після цього вчинку люди і надалі будуть вважати тебе гідним престолу?

Зак- вони не мають іншого вибору

Емілія- та ти що? Кожен може вибрати свій шлях та те, де він хоче жити

Зак- а вони ні

Емілія- ти ніколи таким не був. Що тебе змінило?

Мері- жадоба і бажання мати більше всього

Зак- так ви заодно. Гаразд тоді виходьте всі хто разом із нею

Друзі вийшли з натовпу та стали ззаду мене. Хлопці намагались підійти до Фелікса, але охоронці підставили йому до горла ніж.

Емілія- відпусти його і ми нічого тобі не зробимо

Зак- тримайте мене, бо зараз впаду зі сміху. Та що ти можеш зробити мені?

Емілія- повір багато чого

Зак хотів підійти ближче та хлопці стали переді мною.

Зак- вбити їх всіх

На нас налетіло стадо цих дурнів. Поки хлопці відбивались, я та Мері пішли до Фелікса. Мері вдарила їх вогнем, а я взяла Фелікса на руки.

Емілія- з тобою все добре? Вони тебе не ранили?

Фелікс- я маг зцілювання. Забула?

Емілія- та ні, пам’ятаю ще

Фелікс- обережно…