7 частина

Спів пташок і скрип дверей розбудили мене зранку. А я хотіла ще поспати.

Емілія- доброго ранку

Мері- привіт, соня

Джейкоб- сідай за стіл

Сніданок пройшов чудово. Тільки потім чекало щось важке.

Лео- ми прийшли на місце

На диво це була пуста галявина (в прямому сенсі пуста галявина), навіть дерева не було.

Лео- ця стихія трішки важка

Емілія- ну напевно трішки це м'яко сказано

Лео- можливо. Значить так. Коли ти вивчала інші стихії ти зосереджувалась на ній або керувала своїми емоції. Тут, тобі потрібно все уявляти. Твоя уява ключ до цієї стихії

Емілія- чому все так важко?

Лео- розумію. Я не уявляю, як би я вивчав ці всі стихії. Напевно, здався і все, а ти сильна, тому точно в тебе все вийде

Емілія- ти хочеш мене підбадьорити?

Лео- ну, не вийшло, я знаю

Емілія- як з якої сторони поглянути

Лео- гаразд почнемо з дощу. Уяви як хмари стають темні і з них починає капати дощ

Емілія- гаразд

Дівчина почала уявляти цю картину і в мить небо стало чорним і почали капати одинокі краплі.

Лео- тепер, розділи небо так щоб падав дощ і світило сонце, щоб могла з'явитись веселка

Емілія задумалась так як це було вже важче, але їй не можна було здаватись.

Лео- давай, ще трішки і в тебе вийде

Через хмари почали виглядати промені сонця, а згодом і перед ними постала прекрасна веселка.

Емілія- це було важко

Лео- але ти впоралась з усім

Емілія- завдяки тобі

Лео- ой, дякую. Тепер продовжимо

Два дні пролетіли занадто швидко. І цей ранок був одним із сумних. Сьогодні Емілія вивчає останню стихію, після чого вони зразу вирушають у Велйон.

Дерек- всі вже прийшли?

Теренс- так

Дерек- ці два дні останні для нас тут. Ми нарешті повертаємось додому

Всі почали аплодувати, сміятись та кричати, але Емілії стало не по собі.

Мері- сонце, щось сталось?

Емілія- ні, нічого

Рей- якщо подумати?

Емілія- мені страшно

Джейкоб- чого ти боїшся?

Сем- Теренс не такий вже і страшний, та і вчити може добре

Теренс- ей

Емілія- ні, це не через нього

Кріс- тоді у чому проблема?

Фелікс- ти не хочеш до Велйона?

Емілія- не те, що не хочу. Мені просто страшно думати про те, що буде далі

Мері- ти чого, не розкисай. Ми будемо з тобою. Тобі нема за що переживати

Емілія- я вдячна вам всім за все

Ми всі міцно обнялись.

Емілія- все, пішли навчатись

Ми вийшли з дому та пішли в ліс за рослинами.

Теренс- якщо взяти назву цієї сили, то вона пов'язана з зіллє варінням. Тут немає нічого складного. Тільки треба вміти правильно поєднати інгредієнти та сказати правильне закленання

Емілія- здається, немає нічого важкого

Теренс- саме так

Ми назбирали певні рослини та пішли їх варити в казані.

Емілія- чесно, я зараз почуваюсь відьмою

Теренс- так, трішки може виглядати

Емілія- і, що це за зілля?

Теренс- це для сну. Мені Фелікс розказав, що тобі не спиться останнім часом. Тому, можеш, собі його запам'ятати і варити, коли буде важко спати

Емілія- дякую тобі

Теренс- та нема за що. До речі, для цього тобі знадобиться блокнот щоб записувати все, а ось і він

Теренс махнув руками і в мене вже був блокнот.

Емілія- як ти це зробив?

Теренс- трішки магії і все

Емілія- класно

Теренс- а тепер, час говорити чарівні слова

Емілія- типу “абракадабра” чи ще щось цього плану

Теренс- ну, типу того. Санія

Наше зілля після цих слів з зеленого перефарбувалось у жовтий.

Емілія- клас. А, можна мені щось зварити?

Теренс- ми ж прийшли цьому навчитись

Емілія- чудово

Теренс- завтра ми вийдемо за межу нашої бази

Емілія- тобто у ліс звідки мене забрав Фелікс?

Теренс- так. Там просто знаходиться одна дуже важлива квітка для нашого зілля

Емілія- гаразд

Ранок наступного дня. Сьогодні останній день для навчання і перебування тут. Завтра я повернусь додому (дивно це говорити).

Теренс- ну що ти готова до телепортації?

Емілія- так

Теренс- тоді скажи Мейзон щоб телепортуватись туди

Емілія- гаразд. Мейзон

Секунда і вони опинились у лісі королівства Дреймур.

Емілія- аж мурашки по шкірі від цього місця. Як виглядає ця квітка?

Теренс склав долоні докупи та промовив чарівне слово “Пейз”. Коли він роз'єднав руки, між ними з'явилась прекрасна квітка.

Ми розійшлись в різні боки. Пройшовши певний шлях я побачила щось в кущах. Підійшовши туди я зустріла ту диво квітку.

Емілія- треба розказати про це Теренсу

Дівчина сказала слово “Тейзі” і перед нею з'явився лист паперу.

Емілія- Теренсе, я вже знайшла її можна повертатись наз...а а а

Лист полетів до отримувача, а дівчина залишилась на місці.

-ми знайшли її, нарешті

-пішли до принца Зака

-він вже зачекався на неї