Мій ранок почався з дзвінка мами. Мій репетитор з англійської мови приїхав раніше з відпочинку. Анатолій Данилович дуже затребуваний вчитель , тому попасти на репетиторство до нього - великий подарунок долі. " Скоро екзамени, готуватися треба. Не думаю, що ми з татом потягнемо платне навчання... Мені здається, що краще поїхати додому раніше . Буде більше часу для навчання і гарантія , що ти зможеш навчатися в Анатолія Даниловича"
Я не заперечувала мамі. Сама ж розумію все. Спочатку стало сумно , але потім я розрахувала всі плюси і мінуси. Тільки зараз я зрозуміла, що вже не отримую кайфу від табору. Навіть наоборот, він мені вже набрид. Згадавши про білочку мій настрій піднявся. Я швидко пішла до віконечка, пусто . Ні єдиного горішка або сухофрукта. Мене відволік піск білочки , що була на дереві. Так, це вона , а ще біля неї сиділа темно-червона білочка. Я ще таких не бачила! Вона була, майже, коричневою. Вони такі красиві! Хочеться пригорнути їх до себе і почухати їхні спинки. Та замість цього я знову насипала ,так званий, корм на підвіконня. В мене в голові з'явилася думка про те , що я знайшла лише цих , двох справжніх друзів, але швидко згадала, що вони дружать зі мною заради їжі. Мда, всі шукають вигоду, навіть, білки.
На зарядку я пішла заради зустрічі з Стасом. Стас, Стас,Стас... Скільки можна? Мені вже набридло це ім'я. Та я розумію, що небагато нам залишилося, нам , нашим відносинам.
Мама вже сповістила вожату про те, що я їду передчасно. Скажу чесно, я вже хочу додому. Я , як людина, яка весь час проводить з сім'єю важко адаптуюся до життя без них.
15:27
В столовій, як завжди смачно. Аж настрій піднявся.
Я розказала всім друзям, що їду. Стас- ніякої реакції. Як я і очікувала. Настя здивувалася , але не засумувала. В неї нові друзі, хлопець. Таке відчуття, що я вже їй не потрібна. - ну й пофіг, шепнула я сама до себе .
Я не захотіла йти купатися зі всіма. Натомість за двадцять хвилин до відбою, коли вже заходило сонце ми з Настею вперше за весь час купалися вдвох. Ніжне, вечірнє сонечко гладить мене по шкірі. Цвіркуни бурхливо спілкуються між собою, надаючи неймовірну атмосферу вечірньому купанню. Вийшли класні фотки, є що виставити.
21:51
Вода розслабляє моє тіло тоненькими гарячими струйками по моєму тілу. Я закриваю очі , тиша , лише вода вдаряється об підлогу. Було так добре, що не хотілося відкривати очі, але прийшлося вийти з душу та йти в ліжечко.
#4849 в Любовні романи
#1146 в Короткий любовний роман
#690 в Молодіжна проза
#195 в Підліткова проза
Відредаговано: 06.10.2024