Цього року весни не буде

16. День дев'ятий

Мій ранок почався з дзвінка мами. Мій репетитор з англійської мови приїхав раніше з відпочинку. Анатолій Данилович дуже затребуваний вчитель , тому попасти на репетиторство до нього - великий подарунок долі. " Скоро екзамени, готуватися треба. Не думаю, що ми з татом потягнемо платне навчання... Мені здається, що краще поїхати додому раніше . Буде більше часу для навчання і гарантія , що ти зможеш навчатися в Анатолія Даниловича" 

Я не заперечувала мамі. Сама ж розумію все. Спочатку стало сумно , але потім я розрахувала всі плюси і мінуси. Тільки зараз я зрозуміла, що вже не отримую кайфу від табору. Навіть наоборот, він мені вже набрид. Згадавши про білочку мій настрій піднявся. Я швидко пішла до віконечка, пусто . Ні єдиного горішка або сухофрукта. Мене відволік піск білочки , що була на дереві. Так, це вона , а ще біля неї сиділа темно-червона білочка. Я ще таких не бачила! Вона була, майже, коричневою. Вони такі красиві! Хочеться пригорнути їх до себе і почухати їхні спинки. Та замість цього я знову насипала ,так званий, корм на підвіконня. В мене в голові з'явилася думка про те , що я знайшла лише цих , двох справжніх друзів, але швидко згадала, що вони дружать зі мною заради їжі. Мда, всі шукають вигоду, навіть, білки. 

На зарядку я пішла заради зустрічі з Стасом. Стас, Стас,Стас... Скільки можна? Мені вже набридло це ім'я. Та я розумію, що небагато нам залишилося, нам , нашим відносинам.

 Мама вже сповістила вожату про те, що я їду передчасно. Скажу чесно, я вже хочу додому. Я , як людина, яка весь час проводить з сім'єю важко адаптуюся до життя без них. 

15:27

В столовій, як завжди смачно. Аж настрій піднявся.

Я розказала всім друзям, що їду. Стас- ніякої реакції. Як я і очікувала. Настя здивувалася , але не засумувала. В неї нові друзі, хлопець. Таке відчуття, що я вже їй не потрібна. - ну й пофіг, шепнула я сама до себе .

Я не захотіла йти купатися зі всіма. Натомість за двадцять хвилин до відбою, коли вже заходило сонце ми з Настею вперше за весь час купалися вдвох. Ніжне, вечірнє сонечко гладить мене по шкірі. Цвіркуни бурхливо спілкуються між собою, надаючи неймовірну атмосферу вечірньому купанню. Вийшли класні фотки, є що виставити.

21:51

Вода розслабляє моє тіло тоненькими гарячими  струйками по моєму тілу. Я закриваю очі , тиша , лише вода вдаряється об підлогу. Було так добре, що не хотілося відкривати очі, але прийшлося вийти з душу та йти в ліжечко.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше