12. День четвертий

 Аромат кави заповнював мої груди. Що за чудотворець придумав цей напій? Я встала раніше ніж зазвичай на годину . Помила голову, випрямила волосся, нафарбувалася та вдягнула короткі , джинсові шорти та топ , який прекрасно підкреслював груди та талію. Я тільки зараз зрозуміла наскільки мало ми з Настею спілкуємося. Колись мріяли жити разом, щодня сміятися до болю в животі, разом вечеряти та пліткувати . А зараз живемо разом, і що? А нічого. Ввечері заради " галочки " перекидаємося кількома словами про те , як пройшов день. Мені в принципі і так непогано, але це набагато відрізняється від наших планів. Ми, навіть, не бачимося вдень. Кожна з своєю компанією. Вона з Владом , а я з Стасом.

21:30

 Час йде дуже швидко. Потрібно ще почекати 6 днів , тоді будуть відвідини батьків. Мені дуже подобається відпочивати без батьків, бо я відчуваю себе зовсім дорослою та незалежною. Сьогодні нічого особливого не було. Сніданок , зарядка , прогулянка до джерела, тиха година, обід, урок історії України, купання в річці, вечеря і відбій. Цей графік діяв щодня , тільки прогулянки і уроки мінялися . І як завжди перегляд рілсів на ніч . Я знаю, що не можна дивитися телефон перед сном , але я не знаю чому він діє як снодійне . За його допомогою мої очі зліпаються, а потім міцно сплять цілу ніч.

День п'ятий

09:00

 Сьогодні зранку ніякої кави , я проспала! І як почалася ця ранкова рутина. Вмиваюся , на ходу вдягаюся , ледве не забула про парфуми і полетіла як метелик. Насті вже не було , видно раніше вийшла.

На зарядці мене штурхнула за руку дівчина з нашої групи. 

• - Анько, чуєш? Завтра ввечері дискотека має бути, або щось типу того. Ти з ким підеш?
• Я задумалася. Дискотека? Це ж минуле століття. Та відмовлятися я не збираюся.
• - я з Стасом ,певно, піду. Невпевнено сказала я.
• - з яким Стасом? Знайома покосилась на мене.
• - з паралельної групи. Розгублено сказала я.
• - ну не знаю. Я б з ним не гуляла.
• - з чого такі висновки? Швидко протараторила я.
• - я не хочу зараз про це говорити. Ходімо на сніданок. Тихо сказала вона.
• Я була в роздумах. П'ять днів знайомства , а вже таємниці. Що з ним не так? Замислювалася я. Він не має шкідливих звичок, не бабник , здається... Я ж не можу в нього напряму спитати. Потрібно докулупати Стасю , вона не вміє мовчати .
• В столовій я побачила Стаса. Та я дивилася на нього не так як завжди. Не очима , повними щастя , а очима , які просверлюють дирку в його грудях. Він одразу помітив цей погляд та підійшов до мене.
• - привіт мала. Вперше за весь час знайомства сказав він.
• - щось сталося? Розгублено спитав він, шукаючи щось в моїх очах.
• - давай сьогодні о п'ятнадцятій біля кафе.
• - добре, я буду , але ти не відповіла на моє питання.
• - що ж в решті решт сталося? Вдруге спитав Стас.
• - нічого страшного. Швидко сказала я та поцілувала його в щічку. Він був дуже здивований та радий одночасно. Чому я це зробила ? Я не знаю. Я відчула , що хочу цього. Я ,як і раніше не сильно кохала Стаса , але... Я сама себе не розумію. Чи подобається він мені, чи ні я не знаю.
• 15:04
• Стас нервово чекав мене біля кафе з двома стаканчиками. Це була кава. В мене немає улюбленого різновиду, тому я п'ю різні новинки.
• - ще раз привіт. Посміхнувся він.
• - так ,привіт.
• Я задумалася. Що казати далі?
• - скажи чесно.
• Я затримала коротку паузу.
• - в тебе були стосунки до мене? Спитала я, дивлячись йому в очі.
• - була лише одна, та й я не хочу про неї згадувати.
• Я знайшла заціпку чи це обманка? Не розуміла я.
• Решта дня пройшла добре . Ми прогулювалися узбережжям та пили каву з маршмелоу. Ось це я розумію кайф. Я була задоволена прогулянкою. Було дуже красиво та смачно.