1. Понеділок 31 травня
Сьогодні останній навчальний день, а значить останній день навчання у 10 класі. Скоро екзамени , які потребують підготовки, тому ці три місяці я хочу провести дуже добре. Я прасую сукню ніжно блакитного кольору та паралельно розмовляю по телефону з найліпшою подругою Настею.
- - І що ти плануєш робити? Сьогодні останній шанс сказати Максу про свої почуття. Тільки не кажи , що ти нічого не робитимеш.
- - Я не знаю. Я сумніваюсь що я йому подобаюся, розумієш? Якщо він мене пошле?
- - Роби як знаєш. Попереджаю зразу , що твоє ниття я вислуховувати не буду.
- * Макс мені подобається віднедавна. Я не впевнена що це кохання, напевно, просто симпатія. Блакитноокий брюнет так і манить до себе. Я йому наче теж подобаюсь , але....
- - Анно, йди снідати. З кухні почувся голос мами.
- - Зараз йду.
- - Не зараз,а вже. Чому ти так довго?
- - В мене туш висохла. Можна я твою візьму?
- - Добре, бери. Вона в червоній сумці. Тільки давай швидко бо яєчня остигне.
- *Я швидко підправила макіяж і побігла їсти. Мама була права , потрібно поспішати. За якихось 40 хвилин я маю бути в класі. Мою маму звуть Людмила, а тата Петро. В мене ще є молодша сестра Вікторія. В нас різниця 5 років. Дожовуючи омлет я зав'язую шнурівки на красовках та швидко спускаюся сходами. Біля під'їзду стояла роздратована Настя .
- - Де ти ходиш? За 25 хвилин треба бути на місці , а ще дійти треба.
- * Я глянула на годинник в телефоні. 9:15 за п'ять хвилин має бути автобус.
- - Давай на автобусі поїдемо бо інакше ми серйозно не встигнемо.
- - Добре. Подруга витягнула цілу жменю копійок та почала їх рахувати.
- - Я заплачу за нас. Добре що сьогодні в супермаркеті сотню розміняла.
- *До нас під'їхав автобус і ми сіли на вільні крісла. Щоправда ми там сиділи не довго. На наступний зупинці зайшла вагітна жінка з дитиною і ми звільнили їм місця. Наступна зупинка наша . Я поправила наплічник і повними грудьми вдихнула свіже, ранкове повітря. Автобус зупинився і ми вийшли.