Розділ 21. Дослід зупинено

На ранок у Даніеля лишився одинадцятий рівень і та сама туга пов’язка. Він прокинувся о пів на сьому, після ночі з десятої, підняв праву до вікна й перевірив заряд. Сто. Нової сили в пальцях не було.

Леон сидів при станції з чашкою. Свій ранній канал прийняв о шостій після восьми годин сну; сьогодні до сьомої нікуди не виходив. Ада різала хліб, Бен шукав у кишені районний лист. Марк і Софія підвелися після власних восьми годин. За ширмою ще спала Ніна.

Емма о 07:35 зняла стару пов’язку. Даніель дивився на її руки, поки вона оглядала рану. Сьогоднішній дозвіл стосувався ходьби й легкої роботи правою.

— На район Бен устигне? — спитала вона Марка.

— Виходить звідти о пів на першу. Навіть якщо ми ще чекаємо.

Бен поклав свій лист ближче до апарата.

— Я так і записаний. Після повернення поїм удома.

Емма закінчила звичайним набором. Дві серветки, бинт, дві пари рукавичок і відміряний розчин зменшили запас; таблетки лишилися в коробці. Потім вона прийняла склад виїзду й повернення. Від досліду клінічна зміна вільною не стала.

Ніна вийшла о восьмій. Спочатку звірила нічні передачі: сама спала з опівночі; Павел — після третьої до сьомої, Емма після нічного поста знову відпочила до пів на восьму. Вхід тепер прийняла Ніна, станцію Павел. Хворих для сьогоднішніх дверей не піднімали.

Доріан відповів особисто. Місцева технічна служба видала йому разовий наряд на два окремі дні, двадцять сьомий і двадцять восьмий. Він мав отримати ключ при явці, пред’явити власний журнал і перед кожним запуском підтвердити готовність заново. Сьогоднішня доза — чотири, не цілий водний режим.

— Після спроби можна зняти холодну частину охолодження, якщо знайдемо причину, — додав він. — У наряді це є. Інше обладнання за нею не розбираємо.

Марк попросив привезти обидва сервісні прилади. Доріан повторив T-R1 і T-R2, не сімнадцять і дев’ятнадцять. Ту позику вже закрили.

Роза підтвердила окремий водний рейс на п’яту вечора. Чиста службова тара, триста літрів із погодженого джерела, звичайний під’їзд. Ніна ще не вписала їх у домашній залишок.

— Перед переливом переміряємо своє, — сказала вона. — Приїзд машини не означає, що можна відразу відчинити кран.

Марк о 08:30 відповів Люсі. Даніель чув, як батько пояснював, що сьогодні воду не запускають для людей. Після короткої тиші Марк сказав:

— Обід узяв. Твій теж не залишай на весь день.

Він повернувся до столу, перевірив пломбу одного тестового й поклав його в окремий жорсткий футляр. Три інші залишилися в Ніни. Добовими не платили за місцеву пробу.

Четверо вийшли о дев’ятій. Павел перевірив С-41 і С-42 під звичайним навантаженням; ранковий зв’язок працював на блоках, заряджених учора. Ада з Леоном мали вирушити до району о 09:45. Резервний домашній блок понесуть із собою, робочий не знімуть до повернення зарядженого. Даніель узяв тільки свої пляшку й обід.

Дорога тривала годину. На останньому повороті Бен пропустив жінку з двома порожніми банками. За огорожею Rw більше не сушилися сімейні ковдри, але ця стежка не спорожніла разом із навісом.

Доріан зустрів їх при службових воротах. У прозорій кишені лежав справжній наряд; на ключі висіла його особиста бирка. Технік дав Маркові звірити номер, показав запис ранкового отримання.

— Обидва дні тут я. Увечері повертаю службі. Завтра одержую знову після огляду.

Сьогодні в нього було підтверджене вільне вікно, власні вода й їжа, сон перед ранковою явкою. Він не прийшов замість Рене.

На сухому столі стояли T-R1 і T-R2. Марк прочитав номери й контрольні записи, перевірив відповіді на звичайній контрольній мірі. Софія взяла другий, сама повторила перевірку. Даніель не торкнувся обладнання для мітки.

Службовий акумулятор стояв за огорожею, кабель лежав у закритому проході. Доріан показав виконану перевірку під навантаженням перед виїздом: доступний запас — один і чотири сотих кіловат-години. Ввід, інвертор і захист уже оглянуті, лічильник обнулений на їхнє вікно. На нього погодили не більше п’ятнадцяти сотих із втратами.

Даніель глянув на закритий футляр у Марковій руці. Він був невеликий поруч із акумулятором. Без цього звичайного живлення і справної трубки охолодження картридж не міг зробити те, заради чого вони прийшли.

Доріан провів їх уздовж ізольованої місцевої лінії. Показав фізичне відокремлення, журнал, названі кінці. Депо й клініка не входили до цього перемикання. Марк перевірив доступний привод, механічні стопи й показану на табличці межу охолодження. Софія лишилася біля приймача.

Підйомна оснастка несла всю службову збірку. Доріан назвав виміряні чотири з половиною кілоньютони й допуск механіки. Даніель подивився на два знайомі бокові пази. Учора йому знадобилося вести обидва. Сьогодні вони були на звичайних стопах.

— Тут особистою силою нічого не вмикаємо, — сказав Марк.

— Не вмикаємо, — відповів Даніель.

Бен пішов до зовнішнього виходу. Софія попросила його пройти до повороту, звідти повернутися тим самим краєм. Даніель бачив його голову над низькою частиною огорожі.

Спочатку Бен ішов рівно. Потім спинився.

— Не виходьте до внутрішнього кута.

Даніель повернувся до нього. За сухою смугою, де вчора стояли під час обходу, тремтіло повітря. Низька істота рухалася вздовж цієї смуги, не до залишеного навісу. Шовник переставляв лапи по іншому боку межі, який із місця біля приводу здавався тією самою дорогою.

Марк уже поклав футляр на сухий стіл. Доріан заблокував пуск зі свого захищеного поста.

— Назовні, через перевірені ворота, — сказав Даніель.

Бен відійшов першим по доступному людському краю. Не вів їх за істотою й не шукав для неї пастки. Софія відступила від панелі, Марк забрав футляр. Даніель ішов за ними, тримаючи ліву близько до тулуба; правою не намагався намацати опору для навички.

Шовник минув той кут, до якого вони могли б підійти, й зник за видимим вигином. Даніель зупинився тільки на зовнішньому сухому місці. Звідти бачив звичайні ворота, Бена, Софію і Марка. Доріан відповідав із поста.