Розділ 11. Стрілка на чужому аркуші

Марк забрав свою порожню чашку з-під Даніелевого ліктя.

— Якщо ще раз посунеш папку, я снідатиму з твоєї карти.

На годиннику було 07:10. Даніель притримав папку правою, звільнив місце для мисок. Ніна роздавала двадцять три ранкові порції; Бен стояв біля дверей із торбою, яку ще не наповнив. Він збирався до Стефанії та Дмитра по доручення й їхню тару, а потім на водний пункт.

— На столі о 10:20, — нагадав Даніель.

— Я почув. Якщо вода ще не видана, не покину її заради вашого столу.

Бен сів. Не розгортав заявок біля їжі. Даніель хотів запитати, чи можна йому прийти раніше з Дмитром, але вчора вже бачив порожнє місце для чужого підпису. Сьогодні воно мусило заповнитися не його рукою.

Після сніданку Емма зробила звичайний догляд. Даніель дивився на підсохлий край рани; вона не дозволила перевіряти його різким рухом.

— Коли говоритимеш, сідай. Стоячи ти весь час хочеш щось показувати двома руками.

Він усміхнувся, поки вона застібала рукав. Ніна прийняла домашні справи разом із нею. Емма після нічного чергування відпочила з шостої, тепер лишалася вдома; Бен перед виходом назвав, кому передав двері. Ада й Софія пішли на районні години. Софія залишила Даніелеві чотири первісні рядки й окремий лист із пропусками.

— Постав поруч, — сказала вона. — Не під решту паперів.

— Поставлю.

Бен вийшов о 07:50. Леон перевірив футляри двох польових приладів, не забрав їх із дому: повертати належало на близький районний стіл, а не нести знову на схід. Даніель лишив обидві коробки коло сумки Марка.

Павел замінив чотири елементи AA у домашньому переносному апараті. Старий комплект уже не тримав перевірку під навантаженням; він поклав його в окремий пакет для повернення пункту. Новий перевірив до Маркового сеансу. Чотири встановлені не додав до шістнадцяти свіжих на полиці.

О 08:30 Марк сів до станції. Даніель чув тільки його відповіді й не просив стишити голос заради копій. Люсі передала, що сьогодні лишається в клініці, увечері буде біля погодженого каналу з Міріам. Марк назвав своє місце й наступні 18:30. Після розмови довго дивився на чашку, потім помив її вдруге.

Леон простягнув Даніелеві аркуш із часом повернення.

— Дві коробки й футляри. Обговорення може не скінчитися, а полудень однаково прийде.

— Вийду з ними до приймання, якщо доведеться.

— Тоді не клади внизу своєї великої промови.

Павел отримав відповідь Віктора: той приїде до районного стола на запрошені 10:20, привезе відкриті місцеві показання. Центральні призначення цим повідомленням не відкривали. Даніель прочитав останню фразу двічі.

За вікном Ада із Софією працювали на близькому пункті; їх не було видно звідси. Він повернувся до чернетки. Хотів поставити першим питання про зовнішній вхід, та воно починалося так само, як учорашня відповідь: просимо доступ. Нижче вже лежало друге прохання, до нього треба було дочекатися людини з печаткою. Після двох днів дороги й чужої води це здавалося нерухомою роботою.

Він дописав на окремому листі: «Припущення: спільний центральний режим». Олівець лишив поруч.

О дев’ятій Рене прийняла Олівера, зняла одинадцятий початковий добовий і запустила дванадцятий. Павел передав фактичну відповідь: одинадцять відпрацювали, двадцять два нові; після циклу депо дев’яносто, склад вісімдесят. Даніель не переписав ці числа під E0. Тестові чотири лишалися запечатаними.

До районного майданчика вони вийшли о 09:45. Леон ніс одну коробку, Марк другу; Даніель узяв папери й пакет старих AA. Ніна та Емма лишилися з домашніми, Павел — біля зв’язку. Для виступу не забрали нікого з клініки чи коледжу.

Лідія показала місце збоку від видачі. Дві лавки розвернули до стола; черга з тарою могла проходити, не пробираючись крізь слухачів. Даніель поставив свої копії так, щоб їх не затуляла його папка.

О 10:05 через районний канал надійшло коротке повідомлення Бена з водного пункту. Він дійшов до синьої дошки, взяв підпис Дмитра й дві їхні десятилітрові каністри. Доручення прийняли, але видача ще чекала свого номера. Бен лишався там. Для нового ранкового читання біля зовнішнього E2 Дмитро вже дав окремий дозвіл Вікторові; копію хотів залишити собі.

Даніель підняв голову.

— Значить, сьогодні в них уже є ранок.

— У них, — сказав Марк. — Коли одержимо лист, назвемо час і того, хто читав.

Даніель закрив чернетку долонею. Йому не подобалося, що Віктор устиг зайти до людей, до яких він ішов двома довгими днями. Подякувати за новий ряд можна було після того, як побачить його. Відмовитися від питання про центр — ні.

Олена прийшла з власним ранковим аркушем. На час дороги й розмови біля матері був Орест: вона попросила брата ще вчора, не лишила двері без людини.

— На сьогодні після першої години я погодила з постом крановий стіл, — сказала вона. — Можна вирівняти місце й знову підготувати коробку. Я прийду читати. Через двір, як і раніше, не можна.

Даніель позначив час на зовнішньому E1. Ігор передав через районний канал згоду на цю денну роботу збоку від водної видачі. Старі прилади однаково мали повернути до дванадцятої; Лідія сказала, що питання нового позичання розглядатиме після приймання. Даніель не лишив коробки на вчорашньому номері.

Уляна принесла табуретку для себе. Остап лишився вдома з отриманою водою. Вона присіла, поклала руку на край стола.

— Мені покажете, звідки вчорашня черга. Не тільки чому ваша коробка зростає.

— Черга лишалася під Ігорем, — відповів Даніель.

— Знаю. Я про завтрашню. Той чоловік із візком теж казав, що має право. Якщо ви тепер скажете, що центр забирає наше, люди підуть туди, а не до номера.

Він поглянув на дошку видачі. Чоловік із відром, чиє місце відновили вчора, стояв за лавкою. Даніель упізнав обгорнуту ручку. Чоловік кивнув йому, ніби вони вже домовилися.

Софія підійшла о 10:10. Районний табель закрив її та Адині ранкові години: чотири разом, сімдесят шість від початку. Ада пішла додому відпочити перед пообідньою зміною; Софія сіла й звірила, чи лежать пропуски поруч із вимірами.